– Єгор старший за мене на два роки. Мені – тридцять сім, а йому – тридцять дев’ять зараз. Одружилися ми, коли я вчилася на останньому курсі інституту, а він вже закінчив навчання і працював. У нас була справжня любов: цукерки, букети, останній ряд в залі кінотеатру … романтика … приємно згадати. Та й після весілля нічого не змінилося, Єгор був дуже турботливим чоловіком.

Потім народилися діти. Не скажу, що Єгор – ідеальний батько, доводилося часом змушувати і з коляскою погуляти, і уроки перевірити, але в цілому все непогано. Сини люблять тата, довіряють йому, люблять проводити з ним час.

На п’ятнадцятому році шлюбу Єгор якось дивно змінився. Раніше він завжди був на позитиві, навіть, якщо траплялося щось не дуже добре, він все одно намагався знайти хороші сторони в усьому. А тут, як підмінили. Мій чоловік почав бачити світ в іншому світлі. Причому, спочатку мені доводилося вислуховувати які погані всі раптом стали навколо, а потім, плавно, весь цей негатив перейшов на сім’ю. Він став вічно всім незадоволений. Це проявлялося, як у великих речах, так і по дрібницях.

Ближче до сорока років чоловіки відчувають кризу середнього віку. Можливо саме це стало причиною метаморфозів в поведінці раніше «нормального» чоловіка Альбіни. Під час такої кризи чоловіки переосмислюють все, що сталося з ними до цього моменту, і думають про те, що чекає їх попереду. Найважче тим чоловікам, які починають усвідомлювати, що нічого видатного в цьому житті не досягли, а попереду їм бачиться порожнеча, життя здається вже прожитим, причому даремно …

Не побудував будинок, не посадив дерево, не виплекав сина: як жити далі? А далі чоловік може зруйнувати все те, нехай навіть не настільки глобальне, але все ж досягнуте. Розлучення з дружиною, з якою прожив понад десятка років, зіпсовані стосунки з дітьми, якщо такі є, величезне бажання послати під три чорти всіх і вся …

– Єгор незадоволений тим, як і що я готую. Чіпляється до мого зовнішнього вигляду: занадто обтягує блузка, занадто яскрава помада і взагалі говорить, що я погладшала, хоча це зовсім не так. Сини теж регулярно потрапляють під «роздачу»: чому не «п’ятірка», а «четвірка», чому теніс, а не футбол … Загалом, нашому татові не догодити тепер, він вічно злий, в поганому настрої і чіпляється до всього підряд.

Фото ілюстративне спеціально для Особлива

Джерело