Закохалася в двоюрідного брата чоловіка…

Мені здається, що я закохалася в двоюрідного брата свого чоловіка. З чоловіком ми разом 7 років.
Я почала розуміти, що чоловік – це не мій чоловік, з появою в нашому житті його брата.

Мій чоловік ледачий, нудний, грається кожен день в ігри, лежить на дивані, на вихідних випиває і я з ним.

Удома чоловік робити нічого не хоче і не вміє, все з-під палки. Брат у нього його повна протилежність, активний, майстер на всі руки, розумний. Спілкуючись з ним, я не бачу і не чую нічого навколо, я ніби растворяюсь в ньому.

Поруч з ним мені хочеться жити, пізнавати все нове, розвиватися. Коли він іде мені стає нестерпно порожньо, самотньо.

Не знаю, чи помічає він мої почуття чи ні, але мені здається, що я не зводжу з нього очей. Навіть чоловік знає про мою симпатію до його брата, ну він наскільки апатичний, що нічого навіть не говорить і не надає цьому значення.

Підкажіть, що мені робити, як бути. Мені страшенно погано від однієї думки, що мені доведеться так жити все життя. Мені 27 років, дітей з чоловіком немає, та я й не хочу від нього дітей, хоча розумію що вік не маленький і вже пора.

Моїй мамі – 69 років. Нещодавно вона сильно посварилася з моїм чоловіком при мені, вони ображали одне одного, а я не могла їх заспокоїти. Потім мама по телефону висловила мені

Це, можна сказати, історія “щасливого” шлюбу з різницею у віці. Урок молодим дівчатам, щоб не повторювали моїх помилок. Познайомилися ми з Тарасом в кафе. Я говорила по телефону і ненароком

Пишу сюди заради двох цілей – виговоритися і впорядкувати думки, а також отримати від вас хоч якю-небудь пораду. Тільки не поливайте мене брудом. Самоїдством я і без вас прекрасно займаюся.