Бабуся наших дітей, Марія Вікторівна, дуже любить онучок, часто забирає їх до себе додому або приїжджає до нас в гості.

Раніше вона завжди приносила гостинці дітям, наприклад, лялечки, розмальовки, фарби для аква-гриму, смаколики різні, гумки, бантики для волосся. На подарунки онукам вона ніколи не шкодувала грошей.

Дівчатка настільки звикли до бабусиних подарунками, що як тільки вона приходила, забирали своє і йшли грати в свою кімнату, забуваючи про бабусю. Думаю, їй не подобалось таке ставлення до себе, тому що в черговий раз вона приїхала провідати нас без подаруночків, навіть солодощів до чаю не взяла.

Дівчатка не приховували свого розчарування через те, що не отримали очікуваного. Я їм пояснила, в досить суворої формі, що бабусю потрібно любити, не залежно від того, з подарунками вона приїхала або без них. Дівчатка насупились і пішли до себе.

А ми зі свекрухою пішли на кухню пити чай, і вона мені пояснила зміну в своїй поведінці. Виявляється, вона прочитала в інтернеті цікаву статтю, в якій розповідалося, що не слід онукам постійно купувати подарунки, так як вони звикають, і потім починають чекати не саму бабусю, а тільки подарунки від неї. Природно, що Марія Вікторівна хоче, щоб дівчатка раділи її приходу. Закінчивши розповідь, вона дала мені триста гривень, щоб я сама купила дочкам, те що вважаю за потрібне.

Моя свекруха дуже цікава людина, і, іноді, почуте чи побачене вона приймає як єдину правду. Десь вона прочитала, що для «гарної погоди» в домі, потрібно мити від дверей до вікон, а воду, після прибирання, виливати, вимовляючи певні слова. Тепер вона миє підлогу тільки так. Свою думку вона мені не нав’язує, тому я до її примх ставлюся досить спокійно.

Я відмовилася взяти у неї гроші. Це суперечить моїм поняттям. Ми з чоловіком добре заробляємо, і брати у літньої людини останні гроші, щоб купувати дочкам подарунки від себе, я вважаю ненормальним.

Але Марія Вікторівна все одно наполягала на своєму. Тому я покликала чоловіка, щоб він допоміг її переконати.

Чоловік, так само, як і я, не зміг умовити свою маму забрати гроші. В кінці вона навіть сказала, що припине з нами спілкуватися, якщо ми не візьмемо у неї гроші для внучок.

Відтоді, кілька разів на місяць, свекруха перекидає гроші для улюблених онучок на картку чоловіка. Це завжди різні суми. Це може бути як 100 гривень, так і 300. Але ми з чоловіком знайшли оптимальне рішення. Все необхідне дочкам ми купуємо самі, а гроші свекрухи ми кладемо на рахунок в банку. Ми вирішили, що додамо ще грошей і всю суму подаруємо мамі на день народження.

До речі, план Марії Вікторівни, щодо онучок, спрацював на всі 100 відсотків. Тепер вони щиро радіють кожному її приходу і відводять до себе в кімнату, щоб разом погратися.

Головна картинка – pexels.