Анна смакувала страви за обидві щоки, а її кавалер уже не посміхався так радісно, як раніше, а лиш мовчки дивився. Можливо, йому було соромно. Коли ж принесли рахунок, він геть без настрою сказав: « Це, що мені розплачуватися?»

Останнім часом Анні зовсім не щастило з хлопцями. За порадою найкращої подруги вона зареєструвалася на сайті знайомств. Її анкета дуже швидко стала популярною. Аня від природи мала прекрасні зовнішні данні, та й ще була розумною, начитаною і скромною дівчиною.«»

Побачення з чоловіками дуже розчарували її. Контингент був там не найкращим. В основному вони хотіли тільки одного, і це дівчину не влаштовувало.

Анна вже зневірилася, але ось їй написав він. Досить красивий і розумний. В першу чергу він поцікавився тим, чим вона захоплюється і як проводить свої вихідні дні, а не тим що всі. Через два тижні близького і приємного спілкування, Адам запросив Анну на побачення в гарний ресторан.

— Будемо пити чай і розмовляти про все на світі, – написав він.

Вона погодилася. Прийшовши додому, одягла гарну сукню і спеціально нічого не їла, щоб не відмовлятися від вечері в ресторані.

В реальності Адам був ще більш галантним, ніж в інтернеті. Він приніс чудовий букет троянд. Вона засоромившись взяла його і вони сіли за столик. Офіціант приніс меню і він замовив імбирний чай. Анна покірно чекала, але на цьому замовлення і закінчилися.

Всередині трохи бурчало. Пити чай не хотілося. Адам розповідав веселі історії з життя запиваючи чаєм. Анна сиділа із кислим обличчям, намагаючись дати зрозуміти, що вона трохи голодна. Все було марно.

Тоді вона вирішила сама собі замовити обід. Анна смакувала страви за обидві щоки, а він уже не посміхався так радісно, як раніше, а лиш мовчки дивився. Можливо, йому було соромно. Коли принесли рахунок, Адам геть без настрою сказав:

– Розплачуватися?

– Що? – дівчина здивовано подивилася на Адама. І вона таки зрозуміла, що своє замовлення доведеться оплатити самостійно.

– Ну а подивися, скільки ти всього замовила. Тут тисячі дві, напевно, буде. А я натякав, що поки ще не отримав зарплату. Бачиш, останні гроші на квіти витратив!

Анна без всяких слів розплатилася і пішла з ресторану. Адам йшов слідом за нею:

– Хіба я винен, що зарплату затримали ?! Я тобі віддам все через тиждень. Будь-ласка, не йди, давай поговоримо.

Анна зупинилася:

– Якщо ти знав, що в тебе скрутне фінансове становище, навіщо призначив зустріч у ресторані? Я була дуже голодна. Дякую за побачення. Воно було першим і останнім.

Біля будинку Анна замислилася, чи не занадто різкою вона була, але потім махнула рукою: будуть у мене ще чоловіки. І не жадібні! Адам тим часом продовжував писати щодня. Він благав дати йому ще один шанс. Анна розчулилася, коли він став на коліна і таки погодилась.

Вони знову пішли в ресторан. Адам повністю оплатив рахунок. Тепер Анна відчувала себе дуже ніяково. Вона вибачилася перед ним за те «перше й останнє побачення»

Адам лише посміхнувся:

– Ти правильно вчинила. Якщо чоловік не може утримувати свою дівчину, то що він тоді за чоловік. Адже ти будеш моєю дівчиною?

Анна погодилась, але довго там відносин не було. Так, Адам пнувся, як міг і виставляв себе у найвигіднішому світлі, так уже намагався здаватись “класним”, що Анна врешті виморилась від того всього.

Інколи, перше враження і є вірним.

Головна картинка – pexels.

Джерело