Нещодавно на роботі одна жінка вихвалялася, що з чоловіком вони живуть по-королівськи. Їй вже понад 50 років, а сплять вони в різних кімнатах. Називає вона це «гостьовим шлюбом», і говорить, що це набагато краще, ніж засинати в одному ліжку, бо так ніхто не заважає один одному. Навіть перед тим, як увійти один до одного в кімнату, вони повинні стукати в двері.

Ми посміялися з її розповіді, навіть хтось говорив: «ось пощастило, була б у мене трикімнатна квартира, я б теж так жила, але доводиться вживатися якось в однокімнатній». Особисто я не зрозуміла такого захоплення колег та їхньої заздрості, адже нічого хорошого в цьому не бачу. Я пам’ятаю, як мені ще бабуся завжди говорила: «щоб зберегти шлюб, потрібно засинати з чоловіком під однією ковдрою і в одному ліжку.»

Хоча зараз багато говорять про те, що це прикмети і не варто в них вірити, але я згадую історію, яка трапилася в моєму житті. Спершу нам не вистачало ковдри на двох і ми вирішили спати під двома окремими. Так ні з яких сторін не задувало. Потім народилася дитина і ми взагалі вирішили спати в окремих кімнатах. Чоловіку вранці на роботу й він взагалі не висипався поруч з нами. Потім я народила доньку і все повторилося.

Тоді я зрозуміла, наскільки права була моя бабуся. З часом ми стали віддалятися один від одного, я оточена двома дітьми по різні боки, а він один в іншій кімнаті. Непорозуміння траплялися чи не щодня. Раніше ми хоча б лягали разом і намагалися ще перед сном поговорити про проблему, а так тільки скандал — і зразу розбігалися по різних кімнатах.

Через такі часті сварки і пристрасть один до одного пропала. Ми кохаємо один одного, але от стосунки дуже погіршилися. Тепер ми дітей поселили окремо і спимо в з чоловіком разом. Це, звичайно, не дуже зручно, але насправді відносини знову стали налагоджуватися.

Тому я для себе зрозуміла одне: потрібно спати максимально тісно, щоб зберегти близькість в стосунках.

Чи згодні ви з моєю думкою?