— ТИ НЕ МОЖЕШ ЗВІЛЬНИТИСЬ, ТИ Ж РОЗУМІЄШ? – ЧОЛОВІК ГОВОРИВ БЕЗАПЕЛЯЦІЙНО. – У НАС КРЕДИТ, А У МЕНЕ НА РОБОТІ НЕПРИЄМНОСТІ. ТИ ЯКОСЬ “ПОДИНАМ” СВОГО ШЕФА ЩЕ ХОЧ З ПІВ РОКУ. А ТАМ УСЕ Й НАЛАГОДИТЬСЯ

— Ти не можеш звільнитись, ти ж розумієш? – чоловік говорив безапеляційно. – У нас кредит, а у мене на роботі неприємності. Ти якось “подинам” свого шефа ще хоч з пів року. А там усе й налагодиться   За матеріалами

Ситуація, в яку я потрапила, на рідкість неприємна і майже безвихідна. Хоча, судячи з численних жіночих розповідей, я не єдина.

У мене прекрасна робота, з якою я добре справляюся. Але я не є якимось унікальним фахівцем екстра-класу, замінити мене можна дуже легко. А ще у мене маленька дитина, яка часто нездужає. Тобто, я досить “проблемний” співробітник, а тому з усіх сил намагаюся все робити добре, в надії, що не потраплю до списку тих, без кого можна обійтися.

Ще півроку тому, коли я потрапила в цю фірму, вважала, що мені казково пощастило: колектив відмінний, платять добре, близько від дому. Кожен день йшла на роботу, як на свято. Але ось наш начальник пішов на підвищення, і прийшов новий – з дуже впливовими покровителями.

І все змінилося – радості більше немає. Справа в тому, що цей новий начальник, мене вподобав. Спочатку це були компліменти і посмішки, потім пішли цукерки.

Я намагаюся, як можна рідше потрапляти йому на очі, але фірма невелика, всі на виду. Уже чую перешіптування за спиною – всі ж бачать, що він до мене нерівно дихає. Я і фотографію чоловіка з дитиною на найвидніше місце поставила, але йому все одно.

— Ти не можеш звільнитись, ти ж розумієш? – чоловік говорив безапеляційно. – У нас кредит, а у мене на роботі неприємності. Ти якось “подинам” свого шефа ще хоч з пів року. А там усе й налагодиться

Все ускладнюється тим, що ми з чоловіком платимо кредит великий, а у нього зараз неприємності на роботі. Я йому, звичайно, розповіла про натяки начальника. Чоловік спочатку й хотів йти до мене на роботу відносини з’ясовувати, а потім  все зважив і порадив постаратися протриматися хоч з півроку – рік на цій роботі. А як?

Різкою відмовою відповісти я не можу – мене просто звільнять. І погодитись на все, що він пропонує не можу.

Колега співчутливо розповіла, що з минулої роботи пішла з тієї ж причини.

Я не знаю, як мені бути. Може, хто порадить щось? Я почала шукати роботу, але навіть близько нічого підходящого і схожого немає. І самій неприємно, і чоловік нeрвує – чекає мене з роботи, ревнує.

Порадьте що-небудь!

Наташа