Павлу було сорок сім років. Він втомився від дружини, яка стала випивати; від старших дітей, від їх неповаги і зухвалої поведінки. А ще від роботи та й від себе…

Павло вирішив розбиратися з проблемами по частинах. Задумався про розлучення. Людиною він був вихованим, навіть інтелігентною, тому не міг просто грюкнути дверима і піти.

Я йому була потрібна тільки для «обґрунтування» його рішення. Такі клієнти відразу видно. Совість їм каже, що все не так просто, що і його вина є в події, але бесіди з совістю – заняття складне і важке.

Павло вирішив замінити совість на мене. Честь, звичайно, велика, але брати на себе таку відповідальність… Ні! Ніколи.

– Я тут все розписав, – сказав він. Простягнув листочок. – Плюси і мінуси розлучення.

Я вивчила написане.

– Самі-то як думаєте? Що вагоміше? – запитала я його. – Плюси у вас невиразні. Може, вам просто відпочити?

Павло протяжно зітхнув. Йому хотілося, щоб я сказала:

– Терміново тікайте від ваших токсичних відносин! Рятуйтеся! Адже ви губите своє життя!

Павло вирішив мені все чесно розповісти і навіть проговорився, що сам раніше випивав, тому що у нього багато друзів, і вони з дружиною любили відвідувати ресторани, але вона пристрастилася до алкоголю, а він – ні… Дітьми він особливо не займався.

Я бачила перед собою людину, яка одружився, але, як глава сім’ї, був поганим «рульовим». Зовсім слабеньким капітаном, якщо хочете.

А коли їх сімейний кораблик почав протікати, то він швиденько вирішив злиняти. Зрозуміло, прямо так говорити не можна! Ви що! Людина прийшла за допомогою. Певною! Адже він гроші платив, а значить – замовляв музику!

Прямо – не можна. А побічно – можна. Мені завжди здавалося, що якщо разом «заплили» не туди, то й вигрібати треба разом. Чому? Тому що у мене на той час вже були клієнти, які потім дуже сильно шкодували про свої «пагонах» від сімейних труднощів і проблем. І Павло – явний кандидат на таку роль.

Ми стали працювати. Під час другої зустрічі, Павло дивився на мене, як на тугодумку. Йому треба було тільки одне. І це було б найпростіше, для мене. Але дорога в пекло викласти не добрими намірами, як вважається, а тими, які здаються найбільш комфортними і легкими. Тепер і ви це знаєте.

Він мені говорив, говорив, яка погана в нього дружина, а діти… Та дорослі вони вже – одному 15, а іншому 17 років. І він їм уже не потрібен. Я ж відповідала, що вік у них дуже підходить для того, щоб прописати Павла, після його відходу, в розряд зрадників, а може і ворогів. Назавжди. І таке буває.

Загалом, Павло зрозумів, що нічого не світить і став… закипати? Дратуватися? А потім сталося зовсім дивне. Він різко почервонів. Схопився із стільця і стрибаючи на одній нозі, став знімати черевик.

– Павле, що ви робите? – Я намагалася його зупинити. А він ще більше засмикався. І впав. Піднявся. І став знімати другий черевик.

– Павло, я охоронця зараз покличу! Що за шоу? Припиніть! Вам погано?

– Мені погано! – закричав він. – Я хочу розлучитися!

– Так і розлучайтеся!

– Я сумніваюся! А ось це ви бачили?!

Я не встигла відповісти, що ми і розбираємося з його сумнівами… Я побачила рвані шкарпетки і покручені тремтячі пальці. Це було не естетично.

– Ну? Що скажете?

Я зрозуміла. Це був його останній аргумент. Аргумент.

– Вам нігті підстригти треба…

– Ааа! Вона мені шкарпетки навіть купити не може! Я хочу розлучитися!!! Людина місяця!

А потім… він заплакав. І що робити? Правильно. Коли він прийшов до тями, вибачився за «шоу», я сказала, щоб він прийшов з дружиною.

Коли я познайомилася з нею, то мені стало її дуже шкода. Це була красива жінка, якій не пощастило з чоловіком. Істерив він часто, як вона сказала. Так, у неї були проблеми з алкоголем.

Але у неї була серйозна підтримка від брата, який потім допоміг їй вибратися, оплатив лікування і взагалі, взяв участь в її житті… Вони розлучились.

Що з вами зараз, Павло? Які на вас шкарпетки? Сподіваюся, що шовкові. В горошок. Чи добре вам в житті?

Втім, не потрібні мені відповіді на ці питання. Сподіваюся, що і у нього – все добре.

Часта це історія – внутрішні проблеми людини впливають, а куди їм діватися, на сім’ю. І починати треба з них. А там би і в родині все владналося, якщо є обопільне бажання. Але… Людям простіше втекти… Тільки від себе все одно не втекти. І проблеми свої по шляху – НЕ скинеш.

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

Джерело