Хотілося б розповісти про одну історію, яка сталась зі мною. Життя було помірне і спокійне в нашій родині, з дружиною ми виховували нашу улюблену доньку. Як і у багатьох людей: будинок, робота, будинок. Здавалося, що нас все влаштовує: не голодуємо, хороша квартира, самодостатні. У минулому році вирішили, що нам всім потрібен відпочинок і вирішили з’їздити відпочити. Обрали Анталію, тому що там дешево і хороше обслуговування в багатьох готелях. Дочці було 9 років, закінчила третій клас і це її перша поїздка за межі країни. Ми всі раді були полетіти на довгоочікуваний і заслужений відпочинок.

Все було прекрасно, ми відпочивали, веселилися і на третій день вирішили поїздити по чужій країні, щоб ближче ознайомитися з культурою. Дочка поїхала зі мною, а дружина залишилася в номері, посилаючись на те, що перевтомлена. Ми на кілька днів поїхали за складеним маршрутом, щоб побачити всю красу цієї країни. Благо, що нам дозволяв час. Номер в Анталії у нас був знятий на два тижні.

Повернувшись додому, ми поринули у своє звичне життя. Але через три місяці, в вихідний день, після прогулянки з донькою я виявив вдома записку, що дружина поїхала і сама з’явиться, коли вважатиме за потрібне. Для мене це стало неймовірно неприємною несподіванкою, я не знав, як це пояснити нашій дитині.

Стало ясно, що вона поїхала в Туреччину до того турка, що нас обслуговував в готелі. Періодично вона списується з дочкою в соціальній мережі. Спочатку наша дівчинка дуже сумувала за мамою, але з часом, так само, як і я, сприйняла цей вчинок як зраду.

Хіба адекватна мати покине своє дитя незрозуміло заради кого ?! Минуло два роки і вона просить зустріти її в аеропотрту, адже повертається додому. Розмовляє так, ніби за покупками до магазину вийшла і потрібно допомогти донести. Про турка свого не згадує, а активно будує плани на наше спільне майбутнє.

Розповів усе батькам, причому своїм і її. І ті і ті проти поновлення відносин. Навіть її рідна матір сказала, що хай тепер сама шукає собі долі, якщо те що мала так легко перекреслила, для неї це особливо неприємно, адже моя дружина покинула не лише мене а й дитину. А цього вчинку жінка пробачити навіть власній дитині не може.

Донька дивиться на мене очима повними неприхованої надії. Бачу, що за матір’ю скучила, та й набалакала і наобіцяла колишня дитині дуже багато. Квартира у нас спільна, тому повернеться вона однозначно сюди, але жити під одним дахом я наміру не маю. І що робити, сам не знаю!

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

Джерело