– Ну звичайно! – сердиться Іра. – Чоловік, значить, буде сидіти вдома і плювати в стелю, а я працювати на важкій фізичній роботі, яку вдасться знайти навскидку? Підробітки? Я не вважаю це правильним! Все-таки під час декрету сім’ю повинен забезпечувати чоловік! Коли дитина підросте, дружина стане повноправним партнером, а поки вибач. Навіть держава дає можливість матері сидіти з дитиною вдома. А заявити дружині: мовляв, не подобається, давай заробляй сама – це взагалі ні в які рамки, я вважаю. Соромно повинно бути за таке!
– Як же я втомилася, що постійно не вистачає грошей! – зітхає тридцятидворічна Іра. – Постійно діри в бюджеті, стільки всього треба! В одному місці залатаєш діру, тут же в іншому прориває… Літо на носі, все кудись їдуть, а ми про поїздки навіть і не мріємо. Нам би кінці звести! Знову геть борг по комуналці накопичили – в минулому місяці не платили за квартиру, лікували зуби старшій доньці.
Зараз з зарплати треба буде терміново платити, інакше потім не виберемося… Ось так і живемо – якщо за комуналку заплатимо, на макаронах потім сидимо. Якщо щось собі дозволимо – то тут же опиняємося в боргах… Зараз ось ще на молодшу дитину виплати припиняться і взагалі не знаю, як будемо жити!
…У Іри та її чоловіка Кирила – дві дочки, одна переходить в четвертий клас, друга ще зовсім маленька. Іра зараз не працює, сидить в декреті. Працює один чоловік і за словами Іри, він абсолютно не хоче напружуватися.
Робота у нього – не бий лежачого, за графіком два через два, а зарплата така, що її не вистачає ні на що. Але чоловіка все влаштовує, міняти щось у своєму житті він не збирається. Роботу свою він любить, колектив обожнює. Про те, щоб шукати щось інше і слухати не хоче…
– Я йому кажу – ти півмісяця, виходить, дома сидиш просто так! – скаржиться Іра. – Знайди підробіток якусь. Он, пенсіонери навіть знаходять – кур’єрами підробляють, наприклад. А ти молодий, здоровий! Або хоча б кілька змін зайвих візьми. У тебе діти, в кінці кінців! А він мені, уявляєш – мовляв, а чому це я повинен щось робити? Мені всього вистачає. Бігати з роботи на роботу і крутитися, як вже на сковороді, я не збираюся… Тобі, каже, мало грошей? То йди і зароби сама!
…До правди Кирил треба сказати, що людина він абсолютно нежадібна – все, що заробить, приносить і віддає дружині.
Його зарплатна картка взагалі зберігається у дружини, вона сама видає чоловікові гроші на проїзд.
Кирило хороший батько, багато часу проводить зі старшою дочкою, ніколи не відмовляється посидіти і з молодшою. Без проблем може забратися в будинку, приготувати їжу, помити посуд, ніколи не пред’являє дружині претензій за недосконале ведення господарства або відсутність вечері.
– Умів би він ще й заробляти – взагалі б йому ціни не було! – зітхає Іра – Але немає. Не вміє…
– Ну так він напевно і до народження другої дитини такий був? Ти знала, на що йшла?
– Ну звідки я знала? – зітхає Майя. – Старшу доньку ми в моєї юності народили, я тоді вчилася ще, там зовсім інша ситуація була. Мені мама допомагала з нею дуже багато… Зараз мами вже немає, на жаль. Друга дитина вийшла випадково, але чоловік дуже зрадів, умовив залишити. Тоді фінансові справи краще було набагато, плюс квартира своя у нас. Вирішили народжувати, а тепер ось так…
Квартира, в якій вони зараз живуть, до речі, теж належить Кирилу. Колись давно він отримав її у спадок від бабусі і навіть встиг відремонтувати за своїм смаком. Тепер ремонту вже півтора десятка років та інтер’єр поступово занепадає. Щось десь відклеїлося, подряпалося, забруднилася, відвалилося. Але зараз навіть про сам немудрі косметичному ремонті житла і мови немає.
Ось будуть гроші, тоді…
– Ну, може, тоді чоловік має рацію? Тобі потрібно заробляти самій, раз грошей не вистачає? На макаронах з дітьми сидіти і борги збирати теж не діло. Можна ж знайти якусь роботу в той час, коли чоловік удома. Підлогу мити, квартири прибирати, гамбургери робити, газети розносити, кур’єр…
– Ну звичайно! – сердиться Іра. – Чоловік, значить, буде сидіти вдома і плювати в стелю, а я працювати на важкій фізичній роботі, яку вдасться знайти навскидку? Підробітки? Я не вважаю це правильним! Все-таки під час декрету сім’ю повинен забезпечувати чоловік! Коли дитина підросте, дружина стане повноправним партнером, а поки вибач. Навіть держава дає можливість матері сидіти з дитиною вдома. А заявити дружині: мовляв, не подобається, давай заробляй сама – це взагалі ні в які рамки, я вважаю. Соромно повинно бути за таке! Як язик повернувся…
Як вважаєте, спокійно дивитися, як твої діти сидять на макаронах і носять те, що добрі люди дали – путнього батько сімейства не повинен?
Фото – ілюстративне.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!