Чоловікові тридцять вісім років, він має вищу освіту і непоганий досвід роботи. Тому він хоче знайти місце принаймні не гірше, ніж останнє, звідки він вилетів за скороченням штатів на початку літа. Йти на «хоч якусь уже роботу» чоловік Єви не хоче.
– Як у казці – несподівано отримала велику грошову суму в спадок! – розповідає тридцятирічна Єва. – Ну то є як – велику… Для когось це сльози, звичайно. Але для мене – цілий статок, з урахуванням того, що ми останні місяці взагалі на макаронах сиділи…
У Єви і її чоловіка двоє дітей, восьми й двох років. Єва зараз в декреті з молодшим, а її чоловік, на жаль, без роботи. Посилено шукає півроку вже і все ніяк.
Чоловікові тридцять вісім років, він має вищу освіту і непоганий досвід роботи. Тому він хоче знайти місце принаймні не гірше, ніж останнє, звідки він вилетів за скороченням штатів на початку літа.
Йти на «хоч якусь уже роботу» чоловік Єви не хоче.
– Влаштовуватися на пару копійок, якимось охоронцем сенсу немає, сім’ю на ці гроші все одно містити неможливо, – пояснює чоловік. – Та й псувати трудову книжку не варто, куди потім сорокарічного колишнього охоронця візьмуть? Треба відразу шукати нормальне місце, з офіційним працевлаштуванням таке, щоб працювати довго і з задоволенням, в ідеалі до пенсії вже…
Може в міркуваннях чоловіка і є певний резон. Тим більше що на дивані він не сидить, резюме розсилає активно, а поки суть та діло, бігає на підробітки, щоб було чим годувати дітей.
Підробітку знаходить в інтернеті: занести меблі для переїзду, привезти, забрати, віддати і так далі.
Гроші це приносить невеликі – на один похід в магазин. Але все ж допомагає.
Єва теж намагається підробляти, але виручити виходить до смішного мало. Тому живуть вони зараз більш, ніж скромно: сидять на макаронах, м’ясо і фрукти купують тільки для дітей, гуляють у дворі на майданчику і чекають кращих часів.
Трохи допомагають то одні, то інші батьки: привозять продукти, платять комуналку, купують щось онукам.
Чоловік, звичайно, розбудовується, тим більше що останнім часом його пошуки роботи нагадують якийсь біг по колу. Вакансій нових кіт наплакав, старі висять на сайтах місяцями, співбесід все менше, з кожним тижнем наближається грудень – ніякий сезон в плані пошуків роботи і що робити далі – незрозуміло…
А недавно сталося диво: мама зі своєю сестрою, тіткою Єви, продали отриманий у спадок від їх батька будиночок в селі і вирішили розділити гроші порівну між чотирма онуками діда кожному.
– Тільки я тебе прошу, чоловікові своєму не говори про ці гроші нічого! – сказала Єві мати. – Хоч раз в житті поступи розумно!
– Чому? – розгубилася Єва.
– А сама не розумієш чи що? Він у тебе тоді роботу шукати буде ще два роки і гідної так і не знайде! А гроші проїсте і все! Якщо він зараз копається, знаючи, що вдома важко, то з грошима і зовсім ворушитися перестане. Поклади їх на депозит і забудь. Нехай лежать на чорний день…
– Наче зараз у нас прямо біла смуга! – зітхає Єва. – Саме час гроші на депозит класти, коли дітей годувати нема на що!
Як вважаєте, має дружина моральне право в складний для родини час не говорити чоловікові про гроші, щоб він «не розслаблявся»?