Хочу запитати пораду, бо не розумію, що відбувається зараз у моїй історії кохання з дорогим мені чоловіком. Можливо, збоку буде видно, і ви мені допоможете знайти відповіді.

Так вийшло, що мій коханий переїхав до столиці через те, що його робоче місце скоротили, а воно було на керівній посаді, і в райцентрі підходящої роботи для нього немає.

Я працюю вчителем англійської у школі. Я маю двох дітей від попереднього шлюбу. Із цим чоловіком ми зустрічаємося вже два роки.

І ось, кожні вихідні дні чи він їде до мене, чи я до нього. При його переїзді в місто ми серйозно з ним поговорили, що або розлучаємося, або потрібно шукати варіанти і можливість жити разом, тому що вже пора. Він сказав, що коли знайде роботу, то буде видно.

Роботу знайшов, але не влаштувався каже. У мене досить високий дохід, тому що я вчитель англійської мови та маю можливість заробити більше в інтернеті, незважаючи на місцевість, де живу, робота стабільна, і просто так з двома дітьми переїхати точно не ризикну, тому перш ніж думати про переїзд, потрібно зважити все.

Їздили ми один до одного чотири місяці, зустріли Новий рік разом. І тут я помітила у нього в телефоні його листування з дівчиною, з якою він зустрічався до мене, вона набагато молодша за нього, живе з батьками в селі і ніде не працює.

Він вибачається перед нею, винний сильно, а вона йому каже: «Давай не сваритимемося, цілую, обіймаю».

Причому це листування я подивилася в його руках у телефоні, він сам показав і сказав, що там немає нічого такого, а показати попросила, тому що останні тижні пропадає часто онлайн і не читає і не відповідає мені. До цього всі повідомлення з нею просто видалені, мабуть, забув, що не видалив ці.

Після цього ми почали лаятись, вірніше я, почала прямо питати, а чи не морочить він мені голову, поки зручно, їздить до мене, а сам тим часом підшукує собі більш підходящий варіант.

Він зараз став холодним до мене, я це відчуваю, немає того кохання, тих «скучив» як раніше, є просто «відчепися», «люблю, заспокойся».

У ці вихідні я збиралася до нього приїхати (да0й Бог здоров’я моєї матері,  часто допомагає мені з дітьми і тамніколи не проти побути з ними).

На моє приїхати він сказав, що сам приїде, тепер каже мені, що не може, зможе лише післязавтра. Я спитала чому, каже, тому що їхати буде наступного дня вранці з другом разом, щоб заощадити.

От скажіть, я так переживаю? Він мені каже, якщо я так нервуватимуся, то він цього терпіти не може, а тому нам доведеться розлучитися.

Це при тому, що ця людина щодня сто разів на день повторює мені, що любить мене. Молодший син мій до нього прикипів, і він з ним дуже добре поводиться, і до нього я і з дітьми їздила, а він зараз кімнату винаймає, тому з дітьми не дуже добре, тільки по місту всім разом погуляти.

І після цього я ловлю себе на ревнощі і розумію, що розмови про жити разом стихли, хоча він і на роботі. Ще мені дуже не подобається, що він став дуже багато часу проводити в соцмережах, можливо від чого робити вечорами, але чомусь так часто ігнорує мене, і десь по півгодини не дивиться, що я йому дзвонила чи писала.

Каже він мені, що все буде, як захоче, що, звичайно ж, житимемо разом, тільки мені треба не нервувати, не діставати його.

Ось така у мене ситуація. Пишу, знову-таки схвильована, сподіваюся, що виклала ситуацію більш-менш зрозуміло, буду вдячна за зворотний зв’язок, я хочу зрозуміти, справа в мені, і я надто чіпляюся чи в мене таки є причини хвилюватися?