Я давно мріяв привести свою дівчину додому і познайомити її з батьками. І ось трапилася така нагода – мама була у відпустці і готова була до такої події. Я не став зволікати і повідомив їй про такі наміри. Мама, як мені здалося, навіть зраділа такій вістці.

Вирішили, що я приведу свою Надійку в гості в неділю. Мама, звісно, вважала себе хорошою господинею, тому одразу ж склала меню. Наступного дня закупила все необхідне і почала чаклувати над всіма покупками.

До обіду стіл був накритий. Я ніскілечки не сумнівався у маминих кулінарних здібностях. Проте  мамі не повідомив, що Надійка моя – вегетаріанка.  І це, мабуть, була моя груба помилка.

Одне слово, Надійка спочатку дуже сподобалася мамі – красива, скромна, елегантна, з вишуканими манерами.

 Сіли за стіл. Надійка скромно склала ручки і сидить, як кажуть у народі, наче засватана. Мама припрошує її до страв. А вона їй у відповідь:

-Дякую. Я не голодна.

– Хоча б скуштуй всього по ложці. Спеціально готувала для вас, – і далі припрошує матір.

– Не буду. Вибачте, я такого не вживаю, – і крутнула носом.

– А що ж ти їси? Он голубці з м’ясом у сметані. На цій тарілці крученики з грибами. Смачні – пальчики оближеш. А це салат «Цезар» – усі його люблять. На десерт нас чекає торт «Наполеон», перемащений маслом збитим зі згущонкою, – уже не знає як припрошувати таку незвичну гостю моя матір, тому почала робити відверту рекламу усіх страв.

А Надійка все віднікується, зсилаючись, що вона не їсть жирного, і м’яса не вживає.

Дивлюсь, а матір вже сердиться. Щоки залив рум’янець.

Надійці, вочевидь, також стало незручно, тому вона встала з-за столу, зіславшись на те, що їй кудись треба терміново вийти.

Я також був заскочений таким поворотом подій. Але вже було пізно рятувати ситуацію. Вискочив за Надійкою слідом, як ошпарений. Вона й справді не знала, як їй бути. М’яса вона не вживає вже більше двох років. Також не їсть нічого жирного. А торт був перекладений маслом, що їй також не підійшло за приписами дієтології.

Йти наперекір власним звичкам, тобто споживати невластиву для неї їжу, вона не хотіла. Також була для неї неприємною  образа матері, яка була простішою в харчуванні і ніколи не задумувалася, що таке вегетаріанство чи певна дієта.

Так я опинився між двома вогнями. Надійка почувала себе ніяково через таку сцену з мамою. Матір була ображена на мене і на Надю, що ми так негідно повелися з нею. Вона аж два дні затратила на приготування, а гостя навіть крихти не скуштувала з її страв.

Тепер ламаю собі голову, як розставити все на свої місця – перепросити матір, порозумітися з Надійкою і врешті налагодити між ними спілкування? Завдання не з простих. Надіюся, що мені вдасться це здійснити. Адже це для всіх важливо.  

Джерело