Квартира моя на першому поверсі, тому я одразу з вікна побачила, як зупинилося біля під’їзду таксі і з нього вийшла мама Олега Поліна Іванівна. Квітуча жінка, що доглядає за собою, не одягається в те, що продають на ринку, а ходить модними бутіками, і не працює. За кавою почалося
Взагалі я щаслива у шлюбі, якби не родичі мого чоловіка. Вони в прямому значенні слова тягнуть із нього гроші. Ми живемо з Олегом у моїй квартирі, тому що у чоловіка власного житла немає, але ми обоє непогано заробляємо.
Живемо з чоловіком мирно, майже не сперечаємося. Але коли мова заходить про маму та сестру чоловіка, все перевертається з ніг на голову.
Справа в тому, що більшу частину грошей чоловік віддає їм, а сам сидить без грошей під моєю опікою. У нього залишається мала частина зарплати, яку він витрачає на заправку машини та розваги. А я розраховуюсь за комунальні послуги, їжу та відпустку.
Допомагати родичам – це чудово, але все має бути в розумних межах. Мама чоловіка Поліна Іванівна вже на пенсії, вона добре виглядає і чудово почувається, але працювати вже не бажає, хоч і може. Пенсії їй, звісно, не вистачає, бо вона їздить над громадському транспорті, але в таксі. Вона не одягається в те, що продають на ринку, а ходить модними бутіками.
Сестра чоловіка Лариса жодного дня не працювала, а їй уже 35 років. Вона має двох дітей від двох шлюбів, але живе на гроші мого чоловіка. Олег дуже добрий і щедрий, він готовий допомогти всім, чим може. Ось нещодавно його мама приїхала на таксі до нас у гості, за машину розрахувався чоловік.
Квартира моя на першому поверсі, тому я одразу з вікна побачила, як зупинилося біля під’їзду таксі і з нього вийшла мама Олега Поліна Іванівна. Квітуча жінка, що тут скажеш.
За кавою Поліна Іванівна почала розповідати, як важко їй живеться на пенсії і що грошей не вистачає. Очевидно, що син розчулився і без запитань дістав гаманець.
Ми живемо разом 8 років, і за весь цей час ситуація не змінилася. Я розумію, що й не зміниться вже ніколи. Але все одно вирішила з ним поговорити.
Коли піднімаю цю тему з чоловіком і пояснюю, що утримувати його родичів на шкоду нашій сім’ї неправильно, він начебто зі мною погоджується. Але висновків жодних не робить і чинить за звичним сценарієм. А я хочу їздити у відпустку за кордон, як це робила до шлюбу. саму мене чоловік не відпускає, а щоб заробити на двох, мені доводиться працювати як кінь.
Наразі ситуація пглибилася. Я хочу дітей, а це в перспективі – значні витрати, дітки – не дешеве задоволення. А Олег почав від мене приховувати свою благодійність. Цікаво, на що ми житимемо, якщо я піду в декрет?
Взагалі не знаю, що робити далі.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.