Я ЗАВЖДИ КАЗАЛА СВОЇЙ ДОНЬЦІ, ЩО СВЕКРУХА – ЛЮДИНА НЕДОБРА. ВОНА ЗАВЖДИ БУДЕ НА БОЦІ СВОГО СИНА. ТАК ЩО ЧИМ ВОНА МЕНШЕ ЗНАЄ, ТИМ ЗАВЖДИ КРАЩЕ. АЛЕ НАТАЛЯ МЕНЕ НЕ ПОСЛУХАЛАСЯ. ЯКОСЬ ДОНЬКА ЗАПРОСИЛА МЕНЕ В ГОСТІ ДО МОЄЇ СВАХИ, ЯКА МАЄ МОЛОДОГО 50-РІЧНОГО ЧОЛОВІКА. Я ПРИЙШЛА ВЧАСНО
– Вже зараз я вважаю, що моя дочка свій вибір зробила сама, – ображено зітхає пенсіонерка Ольга Петрівна. – Я їй не потрібна зовсім. Нав’язуватися я теж не бачу сенсу. Те, що свекруха знає про те, що моя донька Наталя чекає дитину, а я, рідна мати, ні – це вже остання крапля, я вважаю в наших добрих відносинах. Так хіба робиться в сім’ї?
Наталя довго не могла стати мамою. Цього разу все йде добре. Але жінка з чоловіком забобонно вирішили не говорити про своє цікаве положення нікому, навіть найближчим людям. До останнього часу не в курсі були ні найкращі друзі, ні навіть Ольга Петрівна, мама Наталії.
Ніхто, крім свекрухи, Ганни Олексіївни.
Треба сказати, зі свекрухою у Наталі давно дуже теплі та хороші відносини з самого початку. Ганна Олексіївна весела, позитивна, добра дуже людина. Вона молодша за маму Наталії на десяток років, сина народила дуже рано – і з невісткою вони, по суті, як подружки. Зі свекрухою своєю Наталя може обговорити і книги, і фільми, і інтернет-меми, і молодіжну моду, як з ровесницею. Їй з нею легко та просто, розуміють одна одну дуже добре.
З мамою, звичайно, не те. Ольга Петрівна – звичайна пенсіонерка, яка живе на одну пенсію, вічно економить, живе пліч-о-пліч зі своїм постійно включеним телевізором.
– Я про цю свою сваху тільки і чую від дочки останні десять років, – ображено зітхає мати Наталі. – Усі свята мої діти сидять у свекрухи і її чоловіка. Відпочивати разом їздять. По магазинах ходять, щось купують, обговорюють. Ганна Олексіївна те, Ганна Олексіївна се. Рідна мати їй зовсім не потрібна зараз в житті. Хоча я дочку свою попереджала не раз: мовляв, дружба зі свекрухою – це добре, але розслаблятися не варто, і сильно довіряти чужій людині та чекати від неї добра, теж не варто зовсім. Свекруха – це ворог. У будь-якій суперечці вона завжди буде на боці свого рідного сина. Так що чим вона менша знає, тим завжди краще.
Але Наталя, чомусь, застереження матері явно не слухає.
У свекрухи жінки молодий 50-річний чоловік, вони обоє працюють і дуже добре заробляють, ведуть активний спосіб життя, подорожують, їздять по театрах, займаються спортом, від них постійно віє позитивом. У них великий заміський будинок, купа друзів, пікніки і шашлики мало не щотижня.
– Як медом у них там намазано, – зітхає Ольга Петрівна. – Молоді від них не виходять.
Їй хотілося б, щоб дочка дзвонила до неї набагато частіше, цікавилася її життям, ділилася планами, приходила в гості з чоловіком хоча б на свята, розповідала щось цікаве. Але все спілкування з часу заміжжя Наталії йде лише з ініціативи її рідної вже немолодої мами.
– Завжди дзвоню я, і наче тягну кожне слово, яке вона мені промовить, – розповідає Ольга Петрівна. – Як на роботі? Як вдома? Які плани на вихідні? Де були, куди поїдете? Дочка як повинність відбуває, відповідаючи на питання! «Так, ні, нормально, не знаю ще!» – ось і вся розмова наша, нічого нового від неї я не чую ніколи.
Місяць тому Ольгу Петрівну запросили в гості в будинок до Ганни Олексіївни, де, природно, були і Наталія зі своїм чоловіком. Там, в урочистій обстановці, їй і оголосили радісну новину про те, що у неї скоро буде внук, її донька чекає дитину.
– Легко було зрозуміти, що новина з усіх присутніх це тільки для мене, – сумно оповідає Ольга. – Сваха моя, виходить, давно в курсі, і навіть свекор теж, хоча він-то не рідний батько зятя, і майбутній дитині навіть зовсім не рідня, якщо чесно.
Загалом, Ольга Петрівна серйозно образилася на дочку і вирішила, що потрібно зробити велику перерву в спілкуванні, адже відчула себе зовсім непотрібною для своїх дітей.
– Четвертий тиждень пішов відтоді, коли я не дзвоню своїй доньці, і це ніяк не проявляється. Ніхто й не помітив навіть, – ображено розповідає вона. – Дочка навіть жодного разу не зателефонувала мені сама, щоб запитати, як я я взагалі? Ні, ну як – раніше я дзвонила через день та кожен день, а тепер замовкла, ну логічний ж питання – щось трапилося? Але це нікого, схоже, не турбує взагалі моє життя. Ну й добре, треба робити висновки. У моєї дочки тепер інша мама, Ганна Олексіївна. А я не потрібна вже нікому!
Наталя зараз заклопотана своїм станом, багато думає, хвилюється, вона навіть й гадки не має, що мама там образилася на неї за щось.
Фото ілюстративне – pixabay.