Подружка моєї донькu цілuмu днямu сuдuть в нашому будuнку. Вurнатu, звісно, не можу, але це вже все набридло
Моїй дочці Анастасії 12 років. Ми намагаємося дати все найкраще: іграшки, техніку, одяг. Хоч самі ми живемо небагато, але Насті нічого не відмовляємо. Звичайно, її однокласницям подобається проводити час у нас удома. Можна подивитись телевізор, пограти в ігри. Напевно, тому подружка дочки Катя гостює у нас весь день та вечір.
Катя приходить до нас додому одразу після школи, навіть портфель додому не заносить. Вона у нас обідає, потім вони з Настею роблять уроки, а потім розважаються. Увечері Катя не поспішає додому. Говорить, що їй там нудно. Батьки приходять додому втомлені та майже не розмовляють з нею. Тому вона знайшла другу сім’ю у нашій особі.
Тільки не хочу, щоб подружка дочки проводила в нас стільки часу. Розумієте, я теж приходжу втомлена додому. І чоловік працює в дві зміни. Увечері ми хочемо розслабитись, поспілкуватися всією сім’єю. А натомість почуваємося ніяково, адже в будинку чужа людина.
Тепер ще доводиться купувати продуктів більше, адже у нас немов новий член сім’ї. Звичайно, мені не шкода для дитини тарілки супу. Але всякі смаколики, у тому числі фрукти та солодощі, я купую і для Каті. Я ж не можу своїй дитині дати цукерку, а чужу дівчинку обділити, коли вона поряд.
Звичайно, я й сама так виросла. Ми могли попросити у сусідки води. Часто дорослі пригощали нас лимонадом чи квасом. Могли повечеряти у подруги. Але не кожен день! Коли я була молодою, ми чітко знали: якщо дорослі прийшли додому, треба попрощатися з друзями та піти до себе. Але Каті правила пристойності невідомі.
Батьки подруги моєї Насті зовсім мене дивують. Батько зазвичай приходить за нею о 9-й, чекає біля під’їзду. Ми з ним не перетинаємось. Та й взагалі, за весь час, поки Катя у нас, вони жодного разу не зателефонували і не поцікавилися, як у неї справи.
Коли я відпускаю доньку до друзів, то обов’язково дзвоню хоча б раз на вечір. Або, як мінімум, прошу номер телефону людей, до яких вона йде, щоб завжди бути на зв’язку.
На батьківських зборах мама Каті зі мною навіть не привіталася! Я хотіла заговорити з нею про дівчат, але вона подивилася на мене, ніби ми з нею зовсім не знайомі. Адже наші дочки дружать із першого класу!
Не знаю, як мені вчинити. Настя так товаришує з Катею, я не можу заборонити їм спілкуватися. А з іншого боку, мені не подобається, що подружка доньки стільки часу проводить у нас вдома.