Після шести років шлюбу ми з чоловіком розлучилися, було це три роки тому. У нього з’явилася інша жінка, він чекав, поки я вийду з декрету, а потім пішов до неї. Молодшій тоді було три роки старшому п’ять.

Квартира, в якій ми жили, належала Руслану, він придбав її ще до нашого шлюбу, тому після розлучення він попросив мене з’їхати. Мені тоді дуже допоміг мій брат, навіть не знаю, що б я робила, якби не його допомога.

– Ми не залишимо тебе напризволяще, – сказали мені брат з мамою.

Чоловік же благородно погодився платити аліменти, мінімальні на обох дітей.

– Багато жінок взагалі аліментів не бачать, тож радуйся, що я не ховаюся і добровільно плачу.

Мені з’ясовувати з ним стосунки не хотілося. До того ж він мав рацію, багато жінок не бачать і цього.

Перші кілька років Руслан пам’ятав, що має дітей. Зі старшим він кілька разів на місяць навіть кудись виїжджав. Але роки йшли, в Руслана з’явилися діти від його нової жінки, а про наших дітей він став забувати. З сином все частіше спілкувався телефоном, дочці передавав привіти. Перестав вітати їх із днями народження.

Дітям через це було дуже прикро, особливо сину. Йому було важливо, щоб тато приїхав, зателефонував, був на якомусь його концерті. Бачачи таку його реакцію, я намагалася підтримувати в ньому віру в те, що тато насправді дуже намагався приїхати, але не зміг, дзвонив, але не додзвонився. Іноді доводилося навіть самій купувати подарунки, щоб вручити їх від імені батька.

Руслан знав про це, я повідомляла його, тому що іноді дітям я говорила неправду, що тато насправді був на їхньому виступі, просто вони його не бачили, а до кінця він залишитися не міг. Потрібно було, щоб потім тато не зруйнував мою легенду. Також я розповідала, що він «подарував» дітям цього разу.

Робила я це не заради нього, ні в якому разі. Моєю метою було вберегти дітей від суворої дійсності, в якій у тата є нова сім’я, нові діти, а до них йому байдуже. Напевно, якоюсь мірою мені вдалося згладити кути, але вічно це продовжуватися не могло.

Діти ростуть, вони вміють дивитися та бачити, аналізувати. Синові вже дванадцятий рік, майже дорослий хлопець. Він мене і перервав, коли на останній день народження батько знову йому не зателефонував привітати, хоч я нагадувала. Я тоді кинулася вигадувати якусь гарну легенду, але син мене обірвав. Він вже давно здогадався, що тато просто забув.

Таким серйозним сина я не бачила ніколи. Я зрозуміла, що діти виросли і далі брехати сенсу вже немає, я тільки стосунки з ними зіпсую. Більше я дітям неправди не говорила.

Коли все викрилося, діти теж перестали підтримувати ілюзію їхньої віри в ідеального батька. Руслан це помітив і вирішив з’ясувати, що ж відбувається. І тут я зізналася, що просто перестала говорити неправду дітям.

– Ти просто вирішила в їхніх очах перетворити мене на недоброго батька!

Заявив, що якщо і далі так буде продовжуватися, то можу забути про аліменти. Дуже чоловічий вчинок, дуже показовий. Я не збираюся нічого міняти, більше говорити неправду дітям я не буду, а якщо колишній чоловік зацікавлений у спілкуванні з ними, то нехай сам думає, як здобути їхню прихильність.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Джерело