«Якщо не народиться син – я подам на p0злyчeння!» – сказав мені мій чоловік

 

-Але…

-Ти коли потрапила в лікарню через нерви, про що думала в першу чергу?

-Про дитину.

-Про стать чи про здоров’я?

-Про здоров’я. Про стать геть забула. Єдина думка була лише про те, щоб дитя здоровим народилося і живим…

-Ну от! Головне здоров’я крихітки, яка розвивається в тебе під серцем, а не стать.

Дякуючи словам цієї мудрої та доброї жінки я зрозуміла свою помилку і відтепер думала лише про здоров’я дитини. А наступного дня в лікарню прийшов… Ні, прямо таки прилетів чоловік. Весь на нервах та багато разів вибачався, що не зміг приїхати в день, коли мене забрали. Йому справді ну ніяк не вийшло б. І тоді він почав буквально проживати разом зі мною в лікарні аж до самих пологів.

Я народила легко. Дівчинку… А потім одразу за нею хлопчика. Виявилося я була вагітна двійнею. І як я сильно здивувалася, коли побачила щиру радість та щастя в очах коханого. Він неймовірно радів за двох діточок, а не лише за сина. Я наважилася запитати в нього, чому він так сказав? Чому сказав, що кине мене, якщо не народжу хлопчика?

В чоловіка очі стали по 5 копійок. Він вибачився та сказав, що він так пожартував, думав, що я зрозуміла його тон.

Я пояснила йому всю ситуацію, і ми розібралися в цьому непорозумінні. А все чому? Тому що один сказав, друга не зрозуміла і не наважилася поговорити з чоловіком.

Зараз в нас щаслива сім’я та підростають двоє бешкетенят, які не дають нам сумувати. Тому моя вам порада: говоріть один з одним. Бо ж якщо не скажете ви, то партнер ніколи не дізнається про проблему, яка вас тривожить, або ж про те, що ця проблема вас турбує.

Джерело

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩