Коли я була вагітна нашим синочком – свекруха розповіла мені історію. Скажу чесно, в пологовий я йшла з страхом, після почутого.

Так ось, коли моя свекруха була вагітна моїм чоловіком – з нею відбулося наступне. По всіх показаннях вона була вагітна однією дитиною, однак народила близнюків.

Двох хлопчиків. Тільки лікарі сказали, що один вижив, а інший – ні. Коли батьки чоловіка попросили віддати тіло другого сина для поховання – лікарі відмовили і сказали, що за протоколом не можуть це зробити.

Дивно, правда? Але батьки чоловіка були молодими і дурними, то ж повірили.

Одного разу ми з синочком гуляли по парку і чекали, що на обід до нас з роботи вибіжить чоловік. Парк був поруч з його офісом.

Аж раптом синочок побіг і почав гучно гукати:

– Тату, тату, ми тут!

От тільки чоловіка не було в полі мого зору. І я не могла зрозуміти кого ж гукає мій син.

Аж раптом я помітила, що син біжить за чоловіком, який був одягнений в джинси та футболку, хоча наш тато мав бути у сорочці та костюмних штанах.

Коли я побігла, щоб забрати сина – я оніміла. Переді мною стояв мій чоловік, але якийсь чужий і худий. Я і слова сказати не могла, а він дивився на мене і хотів щось почути.

Я вимовляла всі голосні літери з дуже великим зусиллям. Цей чоловік подумав, що мені погано і запитував чи мені викликати швидку допомогу.

Раптом до нас підійшов мій чоловік, якраз позаду нашого нового знайомого і в цей момент я знепритомніла.

Чоловіки дивилися один на одного і мовчали також.

Джерело