Минулими вихідними запросив мене колега на весілля. Було у них багато гостей, святкували в хорошом у столичному ресторані. Дарували всі конверти. І серед гостей був їхній дядько з боку дружини, який не мав слави щедрої людиною, до того ж, сама його присутність на їхньому весіллі вже була дивом. І він подарував конверт, трохи жирніший, ніж у решти. Молодята вирішили, що він просто наповнив його стогривенними купюрами, і забули про конверт

Минулими вихідними запросив мене колега на весілля. Було у них багато гостей, святкували в хорошом у столичному ресторані. Дарували всі конверти. І серед гостей був їхній дядько з боку дружини, який не мав слави щедрої людиною, до того ж, сама його присутність на їхньому весіллі вже була дивом. І він подарував конверт, трохи жирніший, ніж у решти.

Знаючи його “щедру” натуру, молодята вирішили, що він просто наповнив його стогривенними купюрами, і поклали його конверт на стіл, поруч з частуваннями, забувши про нього на якийсь час.

Наступного дня після весілля мені друг розповідав, що цей дядько сидів весь вечір і з конверта очей не зводив, хвилювався дуже, і в результаті не витримав, підходить і каже:

– Ви конверт сховайте, а то поцупить хтось, я вам триста тисяч на весілля подарував!

Чи треба говорити, що дядечко Степан Васильович став найулюбленішим гостем того вечора. Зараз молодята готуються до відпочинку на Мальдівах.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

Джерело