Мій чоловік ніколи не бачив свого батька, той поїхав з міста, коли моєму чоловікові не було і року. Через деякий час свекруха вийшла заміж і відтоді чоловіка виховував вітчим, якого чоловік і вважав своїм батьком.

А нещодавно рідний батько чоловіка сам нагадав про себе, написав йому в соцмережах, сказав, що дуже хоче побачитися. Він шкодує, що все в житті так склалося і хоче надолужити в спілкуванні, тому запросив нас до себе. Живе він в іншому місті сам, у власному будинку. Інших дітей у нього немає, так що мій чоловік – єдиний спадкоємець.

Чоловік вирішив їхати і познайомитися з рідним батьком, якого ніколи не бачив. Та знаючи характер своєї матері, вирішив поговорити з нею. Мати чоловіка спочатку була проти, але потім «дала добро». Оскільки у нас з чоловіком є ​​дитина, я також уточнила у свекрухи, чи не проти вона, якщо рідний дідусь і онуком познайомиться. Вона сказала, що зовсім не проти.

У підсумку ми приїхали до свекрухи і вітчима, переночували у них, на наступний день поїхали до рідного батька чоловіка. Нас там зустріли дуже тепло. Валентин Ростиславович так більше і не одружився. Що у них там сталося з свекрухою, невідомо, він не хотів про це говорити. Але сказав, що раз він не платив аліменти, то будинок, в якому він живе, він передає у власність моєму чоловікові.

Ми були трохи ошелешені такою щедрістю, так як живемо на знімній квартирі і придбати власне житло найближчим часом не зможемо. До слова, будинок у Валентина Ростиславовича великий, двоповерховий, знаходиться на околиці міста.

З ініціативи чоловіка в гостях ми трохи засиділися. При цьому чоловік не відповів на дзвінок своєї матері. У мене телефон лежав у кишені куртки, і я на її дзвінок теж не відповіла. Чоловік передзвонив матері аж на наступний день і розповів, який подарунок зробив йому батько. Замість того, щоб щиро порадіти за сина, вона кинула слухавку. Ми вже тоді зрозуміли, що без сцен з її боку не обійдеться.

В результаті, ми повертаємося в будинок до матері чоловіка – і там нас з порога зустрічає його вітчим (він взагалі ні про що це не знав, свекруха воліла його не посвячувати у цю справу, а тут, мабуть, розповіла про поїздку і так налаштувала). В результаті він нас вигнав, сказавши: «Геть з мого дому».

Свекруха в цей час причитала, як вона ціле життя виховувала сина. недосипала, недоїдала, а той тепер переходить на сторону свого батька, який ніколи його і знати не хотів, і нічим не допомагав.

Я побігла відразу збирати речі – свої і дитини, мигцем чула як вітчим чоловіка продовжував розповідати нам, які ми погані. Зрозуміло, що причиною цього всього стали звичайні жіночі ревнощі.

Ми з дитиною вибігли на вулицю, поки вони там розбиралися. Потім чоловік відкрив машину, ми сіли і поїхали.

Пройшло вже трохи часу, всі дещо заспокоїлися. Але проблема залишилася – свекруха каже, що якщо ми переїдемо до її колишнього чоловіка, то вона перестане з нами спілкуватися. Тепер я бачу, як важко моєму чоловікові прийняти правильне рішення. Він хоче переїхати до батька, бо там і житло буде своє, і перспектив для роботи більше. Але що робити з переконаннями свекрухи?

Фото ілюстративне – ispovedi.