У мене є дружина, одружені третій рік, до цього зустрічалися ще три. Зараз чекаємо на дитину. А почалося все буквально після перших роковин весілля: ми часто стали сваритися, хоча до цього жили душа в душу. Я сильно лінувався, приходив з роботи, і сідав за комп’ютер.

Але й допомагав з усім, якщо дуже просила. А вона водночас із лівими чоловіками дуже тісно спілкуватися стала. І я тоді став її підозрювати, що це вже далеко заходить. Якісь секрети з’явилися, обманювати стала, після розпитувань та сварок, мої підозри підтверджувалися нею особисто.

Якось дружина хотіла приховати від мене повідомлення, навіть домовилася з тим хлопцем, що повідомлення будуть видалені, але не встигла, я випадково прочитав. Цього разу вже прямо сказала, що додому їде, а сама із мужиком за 40 у нього на квартирі була.

Дзвонила, доводила, що нічого нема. Я, звичайно, важко, але повірив. Звинувачувала мене, що якщо вже зі мною розмовляти не може, то з іншими треба. Ну, можна зрозуміти, я ж полінувався. Але брехати навіщо.

Ми все сварилися, мирилися, лаялися, вона купила квартиру на гроші того мужика, котрому за 40. Він сам за кордоном живе тепер, і хотів, щоб було місце у неї тут. Але приїжджати не має наміру зовсім.

Так ось вона там жила, а я у своїй квартирі жив. Іноді приїжджав до неї, ночували. У своїй квартирі тільки ремонт не дуже, але меблі та техніку нові купили. Ліжко величезне просто.

Час минав, я намагався довести, що змінився, що більше не лінуюся, навіть ремонт почав робити, за комп’ютером більше не сиджу, прибираю, їсти готую та інше. Виправляюсь, загалом. Але стосунки ніяк не налагоджувалися.

Як дізналися про дитину, спочатку напружилися сильно, але вирішили народжувати. Свою квартиру здавати почав, а жили в тій, яку вона купила.

Здавати її не можна, а жити можна. Отримані гроші на ремонт відкладали. Ремонт не дешевий, виявляється. Квартирант пожив кілька місяців і квартиру ближче до роботи винайняв.

І тут ми вкоторе посварилися, бо знову стало підозріло: поїхала вона до подружки до передмістя. Недалеко, 33 км десь. Дружина там народилася та працює. Я запитав, де вона знаходиться, сказала у подруги, а на запитання яка там адреса не відповідає, не знаю, каже.

Після тривалих розпитувань відповіла, і нервувати стала, на кшталт, навіщо мені. А мені знати треба, де дружина моя, куди треба їхати, якщо щось трапиться. Потім попросив відео трансляцію включити – відмовилася. Ну, я й приїхав.

Після цього скандал стався великий, вона у батьків залишилася, я на свою квартиру поїхав. Намагаюся з нею спокійно поговорити, причину хоч виявити, та й стосунки відновити. А в неї істерика, не розумію, чим викликана. Так було вже, не у вагітності справа. Послала мене до біса, а це вже втретє за період наших стосунків.

Не знаю точно чому, й не знаю, що робити далі. Потрібні поради.

Раніше, бувало, я читав різні історії про явище святих простим людям, не сказати, що я не вірив в них, але в деяких сумнівався через їх “казковості”. А інші чіпали душу

Я знала, що Катерина не просто так з’явилася в житті нашого єдиного сина, в якого ми всю душу з чоловіком вклали. Вона сирота, яку виховала бабуся. Ясна річ, що за

Я розповім вам коротку історію зі свого життя, де зрозумів, що вміння прощати робить людей по-справжньому близькими, рідними. Я зрадив. Зрадив не тільки тілом, а й душею. І продовжував приховувати