Мені 27 років, зі своїм чоловіком ми разом 11 років, з яких три були у шлюбі. Потім розлучилися, трохи менше ніж рік не жили разом. А у березні цього року зійшлися знову. Як би банально не звучало, але ми вирішили спробувати розпочати все спочатку.

Проблем у стосунках у нас завжди було багато, порозуміння мало. Ну, це і зрозуміло, адже розходилися ми неодноразово. Але завжди, як би не намагалися жити окремо, не виходило.

Було багато добрих людей, з якими можна було б пов’язати своє життя, але у всіх них я шукала лише його, тому ми залишили спроби існувати окремо.

Відновивши стосунки, все ж таки (як і слід очікувати) проблеми залишилися. Одна з найголовніших – його пристрасть до комп’ютерних ігор. У нас донька, їй 2,5 роки. Він грає до 3-4 ранку, після цього спить пів дня, прокидається лише тоді, коли дитині пора вже спати (2-3 години дня).

У зв’язку з цим почало страждати інтимне життя, адже я лягаю раніше, і встаю теж з дитиною. Хоч я і не вважаю, що маю вичікувати, поки він награється, щоб у нас щось сталося, але, як правило, після того як дитина засинає, я ще займаюся собою годину-дві. Думала, може, він пограє ще цей час і буде лягати разом зі мною, але разом ми практично не засинаємо.

Може побути з донькою протягом години десь, поки я займаюся домашніми справами (сам робити нічого не любить), або погуляти з нею може, але щойно приходить, одразу сідає грати. Наче все, я свій обов’язок виконав.

Ніякого проведення часу просто так, не тоді, коли треба, а за бажанням. Я могла б спокійно ставитися, якби це не було в такій кількості, але він може грати протягом дня і всю ніч.

Звичайно, розходитися через це я не буду, він непоганий тато і чоловік, і ми з донькою його дуже любимо, але це дуже заважає, дратує. Нічого не можу вдіяти, намагалася говорити з ним, але сенсу немає. Мовчати теж намагалася, але на обличчі та настрої все одразу відбивається.

Ось і сьогодні він грав увесь час, поки дочка спала, потім трохи пограв з нею, поки я прибиралася в будинку, а як я повернулася знову сів за комп’ютер і грав далі. Запропонувала випити, він погодився, взяв келих і пішов грати. Така собі романтика!

Набридло це, що робити, не знаю. Тому я дуже хочу знайти вихід, упоратися з проблемою, налагодити сімейне життя. Буду вдячна будь-якому коментарю.

Мені 24 роки. Нещодавно залишилися в минулому стосунки, вони були зруйновані на етапі на підготовки до весілля. Після цього два роки ходила у депресії. Зустріла хлопця, дуже схожого на колишнього,

Не знаю, чому, але до народження своєї дитини я мріяла мати 5 дітей, розчулювалася побачивши багатодітних матерів, навіть трошки їм заздрила. Я в терміновому порядку вийшла заміж, щоб була сім’я,

Все розкрилося днями, перед березневими святами. Ще 29-го лютого побачила в столі чоловіка коробочку в якій лежав кулон. Там же був і цінник. Всього якихось 12 000 гривень. Я не