Якось, одного вечора, один хлопчик, тихенько підійшов до своєї мами. Вона була на кухні і щось готувала. Покликавши її, він мовчки простягнув невеликий аркуш паперу. Мама витерла свої руки об кухонний рушник, взявши в нього цей аркуш паперу , почала його спокійно читати. Там дитячим, гарним почерком було написано:

• Прибрався сьогодні у своїй кімнаті – 10 грн.
• 2 рази сходив у магазин за продуктами – 20 грн.
• Дивився за сестрою, поки ти йшла у справах – 50 грн.
• Протер скрізь пил – 10 грн.
• Виніс сміття – 10 грн.

Разом загальна сума: 100 грн.

Його мама уважно все прочитала, задумалася, мовчки на нього глянула. Потім, перевернувши лист, на звороті почала писати:

За те, що я тебе 9 місяців виносила. – 0 грн.

Коли ти був хворий, я тебе завжди лікувала, доглядала, молилася, щоб швидше поправився, щоночі була поруч з тобою, дбала – 0 грн.

За те, що заколисувала тебе і заспокоювала ті ночі, коли кричав і не міг заснути – 0 грн.

За всі ті години, коли заспокоювала і забавляла тебе, щоб ти не сумував. За всі ті сльози, що я витирала з твоїх очей — 0 грн

Все, чого ти потребував, різні іграшки, одяг. За всі сніданки, обіди, вечері та бутерброди до школи – 0 грн.

Моя любов до тебе (і ти можеш вписати ще хоч 100 пунктів, ніколи не зменшиться) –  0 грн.

З очей цього хлопчика покотилися сльози… Подивившись своїй мамі в її чисті й добрі очі, міцно обняв її й промовив:

— Я дуже тебе люблю, мамо моя! Ти найкраща на світі!

Джерело