У нас з чоловіком є невеликий продуктовий магазин. Ми взяли на роботу його маму, але свекрусі не сподобалася зарплата

Моя свекруха просто не вміє цінувати добре ставлення. Ми з чоловіком знаємося з дитинства, живемо у невеликому провінційному містечку. Обоє з небагатих сімей.

Відразу після школи мій Андрій думав відкрити свою справу. Я ж поступила в університет та поїхала вчитися. 5 років ми не бачилися, Андрій сходив в армію і відкрив свою справу: маленький магазинчик з продуктами.

Я якось зайшла за молоком у його магазинчик, а він за прилавком стоїть. Розговорилися, Андрій розповів, що продавчиня взяла вихідний, от він сам її і підміняє.

Після закінчення університету я повернулася в наше містечко і влаштувалась економістом у бюджетну контору, зарплата була маленька, але залишатися в обласному центрі та знімати там житло мені було не по кишені. Ми почали зустрічатися з Андрієм.

Я допомагала йому в магазині, а потім ми одружилися, і бізнес мого чоловіка став нашим спільним. Я звільнилася, незважаючи на заперечення моєї мами, яка вважала, що треба працювати на серйозному підприємстві.

Вона мені казала, що я не для того 5 років вчилася, щоб за прилавком стояти. А якщо розлучення? Все на чоловікові, з чим ти сама залишишся? – повчала вона мене.

Зарплату чоловік платив мені невелику, щоб у мене були свої гроші, як пояснював чоловік, зате і в нього з’явилося більше часу, і в сім’ї більше грошей.

Батьки Андрія теж не підтримували сина, хоча продукти в магазині брали під запис, виходило, що син просто годував маму та тата. Ну хоч за собівартістю.

Поступово наш бізнес зростав, ми будувалися, розширювали асортименти, хоча я, як і раніше, стояла за прилавком, та ще й бухгалтерію всю вела. Ми купили квартиру, а машина у чоловіка була до мене.

Андрій сам запропонував, щоб мої батьки робили так само, як його – брали продукти в нашому магазині.

– Батькам треба допомагати, – був переконаний мій чоловік.

За це я йому була дуже вдячна, тепер у моїх батьків з’явилася можливість трохи зітхнути, не думаючи про те, як викроїти гроші на чоботи і щоб вистачило грошей на продукти.

Мої батьки теж дуже йому дякували за підтримку:

– Зять нас годує, – з гордістю говорила мама, – чоловік на старості років машину поміняти задумав на свіжішу, і ремонт, що давно відкладається, робимо.

А от свекри ставилися за допомогою сина, як до чогось само собою зрозумілому: син, значить, і повинен годувати.

Через 6 років я народила дитину і сіла вдома. Свекруха якраз на пенсію вийшла, тому вона замінила мене в магазині. І відразу почала говорити про те, що її не влаштовує зарплата.

– Другий продавець отримує набагато більше за мене, – скаржилася вона синові.

А нічого, що другий продавець не бере продуктів, які тільки захоче? Та й я спокійно отримувала стільки ж. А для порівняння скажу, що свекруха отримувала стільки ж, скільки становила її пенсія. Вважай дві пенсії та на харчування витрат немає, це мало?

Але Андрій підвищив мамі зарплату. До рівня другого продавця. Але навіть після цього свекруха не заспокоїлася. Тепер вона говорила, що я сиджу вдома, а їй працювати доводиться.

Треба було тоді замислитись і відмовитися від її допомоги, просто найнявши іншу людину, але свекруха не хотіла втрачати зарплату.

– Давай я з онукою сидітиму, – запропонувала вона, – а ти на роботу йди. Мені платитимете, як і раніше, але за послуги няні.

Сиділа свекруха з онукою два місяці, а потім занила, що важко, що втомлюється, що краще вона в магазин вийде, а я знову сидітиму з дитиною.

Ось тут Андрій вирішив поставити крапку. Чоловік узяв продавця, я знову сіла вдома з дочкою, а маму було відправлено на заслужений відпочинок.

– Син залишив мене без засобів для існування, – розповідає свекруха всім у нашому місті, – і все через невістку, вона вирішила, що мені платити не треба. У сина бізнес, а я живу на одну пенсію.

При цьому, мама чоловіка, як і раніше, не витрачає на харчування ні копійки. Просто нам так дешевше та зручніше: платимо чужій людині, людина працює і претензій не висловлює.

Ми не знаємо що робити? Перестати допомагати зовсім щоби відчула різницю? Чи не звертати уваги на докори людей, що залишили маму без копійки? Як донести до мами чоловіка, що вона псує нам репутацію і це відображається на доходах?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.


Джерело