Надя – моя молодша сестра, їй зараз двадцять дев’ять років, три роки з яких вона одружена з Вадимом. З цих трьох років два з половиною роки вона регулярно скаржиться на те, що їй зраджує чоловік. Просто скаржиться, жодних висновків, жодних дій із її боку нічого не відбуваються.

Мені зараз тридцять три роки, я одружена вдруге. Перший шлюб був раннім, але заміж я виходила по позаземному, як мені тоді здавалося, кохані. Для мене мій обранець був ідеальним, хоча це було не так. Кілька разів подруги намагалися розкрити мені очі на те, що відбувалося, але в моїй голові літали метелики, і я все бачила крізь рожеві окуляри.

Через рік шлюбу мої рожеві окуляри розбилися шибками всередину – я зловила чоловіка на зраді. Все було як у шаблонному фільмі – повернулася додому раніше, ніж звичайно, і застала його в цікавій компанії. Підсумком стало розлучення. Було дуже боляче, я довго приходила до тями після розлучення, але впоралася, пережила.

Тому коли сестра зі сльозами на очах почала розповідати, що підозрює чоловіка у зраді, і в неї на це є вагомі причини, я прийняла її проблему дуже близько до серця. Умовляла не поспішати з висновками, переконатись у істинності підозр, а потім уже приймати якісь рішення. Обіцяла їй, що обов’язково допоможу та підтримаю у будь-якому випадку.

Підозри сестри підтвердились. Я думала, що буде розлучення, тому що Надя завжди була владною жінкою, власницею у всьому, навряд чи вона ділитиме з кимось чоловіка. Але я помилилась. Розлучення не було.

– Не суди її, – говорила мама, з якою я поділилася своїм подивом. – Всяке у житті трапляється. Люди оступаються, роблять помилки. У нас із батьком теж не завжди все було гладко. Розлучись б ми з батьком за першої ж причини, ні тебе, ні сестри не було б.

Що ж, це позиція, яка має сенс. Раптом Вадим усвідомив свою неправоту, вони помирилися, тепер у них все добре? Адже буває таке? Але виявилось, що це не той випадок. Через півтора місяці сестра знову приїхала до мене, очі на мокрому місці, знову говорить про свої підозри щодо чоловіка.

– Та це навіть не підозри, я впевнена, що він мені зраджує, – плакала вона, розмазуючи по обличчю косметику.

– Тоді розлучайся з ним, – для мене відповідь була очевидна.

– У тебе одна відповідь – розлучайся! Що інше б порадила, – раптом почала обурюватися на мене Надя. Я навіть здивувалася від такої реакції.

А що я ще можу порадити? Терпи, мотай далі собі нерви.  Що тут можна зробити?

Ми посварилися, сестра перестала спілкуватися зі мною, бо образилася. Новини про її життя я одержувала від мами. Надя записалася на якісь курси масажу, почала ходити в спортзал і робити все, що, на її думку, мало повернути їй інтерес чоловіка.

Мабуть, на якийсь час це спрацювало. У їхньому житті знову все налагодилося, на радощах сестра навіть зі мною помирилася. Але через півроку знову ті ж пісні – Вадим знову взявся за старе, а сестра знову лила сльози у мене на кухні.

– Ти ж розумієш, що так завжди буде? Хоч навиворіт вивернися, Вадим завжди ходитиме ліворуч. Або він тебе не любить, або просто людина така. Іди від нього, знайдеш ти ще своє щастя.

– А куди я піду? Назад до мами? І рахуватиму копійки від зарплати до зарплати? Відмінна порада! – злетіла сестра.

Отут у мене відпала щелепа. Я знала, що сестра не турбує себе роботою, займаючись нею більше для душі, ніж для заробітку, а основний здобувач у них Вадим, він заробляє дуже гідно. І живуть вони у його квартирі. Але не думала, що сестра так від цього залежить.

Вона має нормальну професію, яка може прогодувати, якщо цим займатися, та й з квартирою згодом можна розібратися. Я взяла собі квартиру в іпотеку. Працювати, звичайно, доводилося багато, але воно того явно вартувало.

Надя ж вирішила йти шляхом найменшого опору. Зачепилася за Вадима, який її забезпечує, та так їй не хочеться все це втрачати, що вона готова навіть на його зради заплющувати очі.

З цього дня все моє співчуття до сестри випарувалося. Відносини Наді, вони не про кохання, а про зручність. Мені здається, що й ревнощі пов’язані більше не на страху втратити людину, а на страху втратити блага, які ця людина їй забезпечує.

Вже рік ми з нею майже спілкуємося. Мама ж розповідає, що Надя й далі ллє сльози через зрадника-чоловіка, але міняти нічого не хоче. Якщо раніше мама була на її боці, то останнім часом і вона налаштована дуже скептично, але Надя її дочка, тож мама підтримуватиме її до кінця.

А я не буду. Мені зовсім не шкода сестру, якій зраджують. Вона могла б перервати це давним-давно, але сама не хоче. Об’єктивних причин, на зразок іпотеки, спільних дітей або всепоглинаючої любові, вона не має. Тільки розрахунок та жалість до себе.

Джерело