Колись у мене була така ситуація. Родичі далекі вирішили підселитися в мою квартиру, на яку я накопичував 7 років.

Не буду пояснювати всіх нюансів, але скажу так, якась чорна полоса пішла. Судився ще 4 роки.

Як не парадоксально, мене суд зрештою зобов’язав виплатити близько трьох сотень тисяч, плюс висів кредит у дві сотні і як вишенька на торті, за два місяці, я втратив роботу.

Була така ситуація, що працювати не вдалося влаштуватися взагалі. Як на зло, навіть вантажником не брали, хоча за освітою повинен начебто на нормальну роботу зуміти влаштуватися.

Через два тижні поневірянь по біржах праці та конторах, в які теоретично можна було влаштуватися (відразу кажу, одноденки я не розглядав) вирішив розслабити нерви і тиждень відпочити.

Але не тут було. Вдома мене випилювала моя вже колишня дружина на тему роботи та грошей. Дітей у нас із нею не було, але це був не аргумент.

Сам я після багаторічних судових позовів у судах був пошарпаний і змарнілий і з сивиною, що проклюнулася в 29 років, і тут почали тріпати нерви.

Відразу скажу, колишня дружина працювала, але ці гроші витрачала тільки на себе, я в неї не взяв ні копійки.

Намагався спершу спокійно відповісти, потім огризався, потім кричати починав. Закінчилося все викиданням її речей у під’їзд, а після того як заспокоївся, все почало налагоджуватися.

Зараз уже майже виплатив борги та починаю будувати будинок на дачі. Подолав усе без сторонньої допомоги, зате нічого нікому не винен. І тут повернулася вона, колишня жінка. Тепер інк знаю, люблю її досі,це ж я тоді її випер з дому.