Мене звати Марина. Заміж я вийшла у 18 років. Батьків втратила рано, тому  свекруха Олена Петрівна мені замінила маму. Живемо ми з чоловіком Євгеном добре, маємо трьох дітей. Восени минулого року в нашій родині з’явилася третя дитина – наша друга донечка. Різниця між старшим сином і молодшою ​​дочкою вісім років, і між дочками теж рівно вісім років. Олена Петрівна хороша бабуся і мудра свекруха.

Нашому первістку свекруха дуже раділа. Ми були молодими батьками, вона у всьому нам допомагала.

Її велика любов, її перший онук, її гордість. Проте, коли я завагітніла другою дитиною, свекруха не дуже зраділа цій новині.Вона вважала, що нам спершу потрібно добре стати на ноги. Проте,  коли народилася середня дочка, вона закохалася в неї з першого погляду. Наша середня донечка Алінка, ну дуже схожа на бабусю. І характер, і зовнішність як у бабусі.

Справи у нас йшли добре, чоловік відкрив власну справу, я теж вийшла на роботу. Тому коли дізналися  про третю вагітність, вирішили Олені Петрівні поки не розказувати.

Ні-ні, вона  не стала б нічого говорити чи осудливо хитати головою. Але її красномовні погляди … Вже дуже хотілося їх уникнути.

Коли Олена Петрівна дізналася про народження третьої онучки, то просто засяяла від щастя. Наша бабуся просто розчинилася в онуках. В усьому нам допомагає.За що їй я дуже вдячна.

Минулого місяця у свекрухи був ювілей, 60 років років. Ми з чоловіком захотіли віддячити свекрусі, купили їй путівку на відпочинок. Поплавати на морі, позасмагати, відпочити від галасливої дитячої юрби.

Ми приїхали до мами чоловіка на день народження, привезли подарунок. Нас посадили за святковий стіл. Подарунку Олена Петрівна щиро зраділа:

– Хоч на старості років відпочину. Дякую, Вам, мої діти, за Вашу турботу. Відпочину, і з новими силами повернуся Вам допомагати.

Ми вже зібралися були їхати додому, бо з дітьми сиділа наша кума. Свекруха вирішила сказати тост.

Мариночко, донечко, дякую тобі за турботу, за те, що мій син з тобою щасливий, що я маю таких чудових онуків. Хоч свято сьогодні у мене, а подарунок я хочу зробити тобі.

Олена Петрівна дістала з кишені  маленьку червону коробочку і вручила її мені. Це були сережки з діамантами. Ви уявляєте?  Я ледве не знепритомніла, від такого приємного шоку. Не свекруха, а золото! Не кожна зможе від щирого серця зробити для невістки такий подарунок!

Тепер ще більше хочеться її любити і берегти. Напевно, з боку це виглядає як підлабузництво, але я дійсно щиро люблю свою свекруху, з часом сподіваюся стати такою ж.

Джерело