Вчора ввечері телефонує мені сестра, і таким тоном каже: “Ти що, у вайбер та інстаграм зовсім не заходиш? Невже не прийшло сповіщення, що я нове відео виклала? Там так гарно твоя племінниця колядує, а потім віншування таке велике розказує. Негайно дивися, лайкай, і коментуй. Чужі люди бачили, а рідна тітка ні”. Я взялася за голову. А через деякий час мене набрала мама.

– Мені не цікаво слухати про те, як випав зуб у племінниці, та дивитися відео, як Златка вперше танцює на сцені. Моя сестра про інше говорити не може. Я перекидаю розмову в інше русло, а вона все одно повертається до мамської теми, – зітхає Настя.

Ірина ще й претензії може молодшій сестрі висунути. Мовляв, я тобі скинула відео, а ти ніяк не відреагувала. Усі лайки в Інстаграмі поставили, а рідна тітка – ні. Між дівчатами лише два роки різниці у віці, але величезна безодня у життєвих цінностях. Настя має одну доньку, яка цього року пішла до школи. А Ірина вже тричі встигла побувати мамою і в материнстві бачить своє призначення.

– Як тільки перша племінниця на світ з’явилася, Ірина одразу ж розчинилася в ній. Почала по всяких мамських форумах лазити та займатися розвитком дитини. З того часу вона говорила тільки про підгузки, зубки і прикорм. На роботу вона не поспішає – після кожного декрету знову в декрет. На мою думку, Ірина вже деградує, вона нікому не цікава, – розповідає Настя.

Раніше сестри були в дуже добрих стосунках. Мама натішитися не могла, що її дочки близькі. Коли Ірина привела на світ першу доньку, спілкування з Настею було ще більш-менш нормальним. Однак згодом сестра почала помічати, що молода матуся здатна говорити лише про дітей.

– Ірина мені телефонувала і розповідала про те, як донька їла, як спала, як вони гуляли. Все не могла натішитися нею. Про терте яблучко та вміст підгузка мені розповіла. Навіщо мені ця інформація? І так день за днем! Я думала, що стану мамою і все зрозумію. Але не тут то було! Я залишилася тією ж жінкою, не зацикленою на материнстві. Я можу зустрічатися з подругами та різнобічно спілкуватися, — пояснює Настя.

Коли доньці Насті було 2 роки, вона найняла їй няню та вирушила на роботу. А старша сестра мало не розплакалася, дізнавшись про це. Мовляв, як можна таку маленьку дитину чужій людині довірити. Ірина ж навіть у садок дітей не віддавала. Молодша сестра все частіше ловила себе на думці, що їй навіть перетинатися не хочеться зі своєю родичкою. Крім того, Настя не розуміє, як Ірину терпить чоловік. Він сам тягне таку велику сім’ю, а замість подяки дружина розповідає йому про “підгузки”.

Коли в Ірини народився другий син, Настя з нею практично не спілкувалася. Старша сестра постійно скаржилася матері, що молодша їй не телефонує і не приходить. А сенс телефонувати? Про дітей слухати і мамські турботи? Життя ж не замикається на дітях, треба мислити ширше.

Мама слухає це все і засмучується:

– Твоя сестра бачить життя у дітях, у цьому нічого поганого. Прояви розуміння. Ви, сестри, повинні спілкуватися, а не ворогувати.

Настя ж не хоче в черговий раз ставати вухами для “мамки”. Їй нецікаво все це слухати, чому вона мусить себе змушувати?

– Я згодна, що донька перебільшує. І мені це не подобається, але це не привід руйнувати родинні зв’язки. Невже важко поставити лайк? Невже важко коротеньке відео подивитися? Заради дружби з сестрою, могла б бути терплячішою, — обурюється мама.

– Мамо, вона з кожною дитиною стає дедалі гіршою. Мабуть, Ірина з “яжематері” відразу перейде в категорію “яжебабуся”. Мені потім про онуків ці оповідання слухати? Ні, такого не буде! – пояснює свою позицію Настя.

Хто тут правий? Як вважаєте?

Фото ілюстративне

Джерело