Мене звуть Микита, мені 37 років. Я закохався, як хлопчак. Познайомився з Аліною випадково.

Їхав із роботи побачив, йде дівчина з пакетами. Зупинився, запропонував підвезти. Довго умовляв, але все ж таки довіз до будинку.

Вона подякувала та пішла. Того дня я не познайомився з нею. Приїхав додому, вона не виходила з голови, я думав і думав про неї.

Наступного дня поїхав до будинку і чекав на неї. Десь через дві години вона вийшла з під’їзду. Я сидів і радів, як дитина милувалася нею. Вона пішла, а я вийшов із машини і йшов за нею. Дивився, спостерігав.

Так я милувався нею три дні. Але вже третього дня я наважився підійти до неї. Вона була у банку. Я якось спонтанно розпочав розмову.

Її голос був ніжним, тонким, не знаю, як описати. Взагалі, я закохався. За деякий час почали спілкуватися. Дізнався, що має дітей, чоловіка, взагалі сім’ю.

Я знайомий з Аліною три місяці. Вона відразу сказала, що заміжня, є діти, і що мені розраховувати на щось більше, ніж спілкування, не варто. Я сказав, що її люблю. Але Аліна засміялася, сказала, що це дурість.

Не хочу руйнувати сім’ю, але впоратися зі своїм коханням не можу. Мене до неї тягне, як магнітом. Вона вірна дружина і любляча мама, що найголовніше, вона не дала приводу для флірту або щось більше. Люблю її дуже.

Я не був одружений. Були стосунки. Одні тривали три роки, а наступні знайомства — так собі.

Але ось до Аліни тягне, люблю її та хочу. Взагалі, я не знаю, що робити. Але руйнувати чужу сім’ю не хочу. Вона одружена сім років і троє дітей. Але що мені робити?