Однієї ночі в середні віки, два лицарі в повному обладунку їхали на конях різними стежками. Обоє були впевнені, що навіть за милю немає жодної душі. Їхні стежки перетнулися і лицарі накинулися один на одного в темряві густого лісу. Обоє були сильно налякані і кожен з них помилково сприйняв рухи іншого як ворожі жести. Тому вони розпочали бій, кожен з переконанням, що його атакують і він мусить захищатися.

Двобій ставав все запеклішим, аж поки одному з лицарів не вдалося збити іншого лицаря з коня. Одним потужним ударом він проколов списом чоловіка, що впав. Він зліз з коня і пошкандибав до супротивника, якого щойно позбавив життя. Знявши шолом, що прикривав його обличчя, він, на превеликий жаль, при блідому місячному сяйві упізнав свого брата. Він помилився, сплутавши члена своєї родини з ворогом…

Чи можемо ми навчитися бачити у своєму ворогові брата чи сестру? Історія про Каїна і Авеля пригадує нам, що коли ми налаштовані бачити ворога один в одному, з цього неодмінно випливає деструктивна поведінка. Проте, якщо ми налаштовані бачити в наших ворогах таку саму людську істоту, як і ми, може відбуватися цілком протилежне. Те, як ми налаштовані бачити інших, суттєво впливає на нашу поведінку щодо них, особливо, якщо це наші вороги. Зазвичай ми не відчуваємо аж надто великої відповідальности щодо тих, хто нам не до вподоби, або до тих, кого ненавидимо. Проте, якщо ми свідомо приймаємо рішення бачити в комусь істоту, яка належить до тої ж великої людської родини, що й ми, ми з більшою ймовірністю будемо ставитися до них людяно і з повагою.

Чи погодитеся, що в усіх нас є вороги? Іноді нам важко і боляче прийняти це. Ми хочемо думати, що справді любимо всіх і всі люблять нас. З великою ймовірністю можна сказати, що це не правда. Більшість із нас зустрічають у своєму житті людей, яких не люблять, а також і людей, які не люблять нас. Вороги – це ті, до кого відчуваємо ворожнечу, і ті, хто вороже налаштований до нас.

Часом наш ворог може бути в родині, як це було з Каїном. За допомогою запитання: “Де брат твій?” – Бог спонукає нас визнати, що ми несемо відповідальність щодо цієї особи. Ми робимо перший крок, коли визнаємо це, і починаємо розглядати свого ворога як брата чи сестру.

Тревор Гадсон

Джерело