Як свекра не стало, свекруха стала дзвонити синові з дружиною, щоб йшли жити до неї. Її донька живе в іншому місті, тому свою квартиру свекруха пообіцяла невістці
Дмитро нещодавно одружився. Живуть вони з дружиною в орендованій квартирі. Батьки чоловіка обіцяли купити їм квартиру. Тому молодята чекають, поки тато й мама повідомлять, що вирішили щось. Його дружина Іванка, при надії. Вони встигли вже цю радісну новину повідомити батьків чоловіка. Адже така подія повинна прискорити купівлю довгоочікуваної квартири, та й батьки радітимуть, що стануть дідусем та бабусею. Тому, коли увечері телефонувала мама Дмитра, вони з Іванкою, з нетерпінням, разом слухали, що вона скаже їм.
Валентина Сергіївна була засмучена. Вона повідомила, що батька не стало, несподівано.
Дмитро з Іванкою заспокоювали матір. Їм усім було непросто. Тому після прощання, мама запросила їх жити з нею у квартирі. Вона говорила, що Вікторія, її старша донька, живе в іншому місті. Квартиру їй купили батьки ще давно, а батьківська квартира залишиться сину.
Дмитро з Іванкою подумали добре, і вирішили, що так правильно буде. Вікторії купили трикімнатну квартиру, і в батьків трикімнатна. Чоловік поговорив із сестрою, адже наразі вона також приїхала провести тата в останню дорогу.
Вікторія була зовсім не проти, претензій не матиме. Вона може навіть зараз написати відмову від квартири. Але тоді усім було не до таких справ, адже сумували за татом, не стали поки що цього робити.
Час повільно минав, діти хотіли підтримати матір. Тому Валентиною Сергіївною дуже опікувалися син і невістка. Вони вже переїхали до неї, вона їх сама дуже не просила їх. Не залишили одну.
Невдовзі народився синочок в Іванки. Клопоту додалося. Валентина Сергіївна поруч із внуком стала спокійнішою. Вона допомагала невістці з малюком. Життя тихенько налагоджувалося. Коли маленькому онучку виповнилося півтора року, народилася дівчинка, маленька донечка. Бабусі в гору ніколи було глянути. Адже жили добре, з Іванкою вони були найкращі подруги. Дівчина завжди радиться з Валентиною Сергіївною.
Одного разу телефонувала Валентина, повідомила, що їде додому. Всі зраділи, а особливо мама. Адже донька не приїжджала вже три роки. Коли дівчина зі своїми синами з’явилася на порозі квартири, Іванка дивувалася, навіщо брати з собою так багато речей. Адже приїхали ненадовго. На її здивування, Вікторія відповіла, що приїхала на завжди. Пізніше, коли сіли за стіл розповіла, що розлучається з чоловіком.
Виявляється її чоловік зустрів іншу. А вони свого часу, хотіли відкрити свій бізнес і взяли великий кредит. Виплатити його не змогли, бо справи пішли не дуже, родині багато років нічого не говорили. Борг виріс великий, виплатити його змогли лише продавши квартиру.
Дмитро запитав свою сестру, де вона збирається жити. Відповідь його здивувала.
– З вами житимемо в маминій квартирі. Адже моя частка також тут є?
– Ти ж обіцяла написати відмову, адже батьки тобі купили таку ж квартиру, як ця, – промовив брат.
– Наразі мені немає де жити. Тому я маю повне право знаходитися тут, або купіть мені квартиру. Вибору у мене немає.
Відтоді у квартирі немає спокою. Сини Вікторії шумлять, бігають, коли маленькі дітки Дмитра лягають вдень спати. Мама мовчить, адже їй шкода обох дітей. Грошей на купівлю квартири немає. Дмитро і Іванка не довго так жили, з’їхали на орендовану квартиру. З мамою і сестрою не спілкуються більше.
І хтозна на чиєму боці правда.
Фото ілюстративне.