Того дня у нас було багато відвідувачів, але мою увагу привернули дві молоді дівчини. Вони часто до нас заходили, мабуть, ми були їх улюбленим закладом, або вони щиро вірили, що саме тут зустрінуть свій щасливий «білет».

Дівчата буди абсолютно різні, нічим не схожі одна на одну. Перша – струнка, довгонога, з розкішним довгим волоссям, а друга – низенька, з зайвими кілограмами та стрижкою «каре». Відрізнялися вони не тільки зовнішньо, а й тим, чим замовляли, тому що перша замовляла все дієтичне, а друга навіть не рахувала скільки тістечок їла.

Вони часто до нас навідувалися. І одного вечора до них підсів симпатичний молодий іноземець, який мав одну особливу перевагу – був досить багатим. Вони довго з ним розмовляли та потім ще впродовж місяця кілька разів до нас навідувалися у його компанії.

Минуло пів року, коли я знову побачила того чоловіка у нашій кав’ярні. Зайшов він не сам, а з дівчиною. Я бачила її раніше, але не могла уявити, що побачу їх колись разом. Він обрав ту, що мала пишні форми, хоча вона і добре схудла за цей час. Я чомусь була переконана тоді, що йому приглянулась друга дівчина.

Через певний час ми з ними розговорилися. Вони мені розповіли, що незабаром збираються одружитися, а коли я запитала про її подругу, то вона відповіла, що вони були змушені обірвати спілкування, бо та їй дуже заздрила і намагалась зруйнувати їхнє щастя.

Ось так я ще раз підтвердила відомі слова про те, яка зовнішність оманлива. Ми дивимось на красиву обгортку, а коли відкриваємо її, то знаходимо щось черстве, а звичайна дівчина з кількома зайвими кілограмами виявляється щирою та доброю. Не можна судити людей по зовнішності, от й іноземець зробив правильний вибір, коли обрав ту, яка красива душею, а не тілом.

Джерело