Із Сашком ми познайомилися в кафе. Він зробив мені комплімент, потім ми розмовляли, а наступного дня пішли на побачення. Так і почали зустрічатись. Мені лестила увага Сашка: імпозантний чоловік, заможний, правда старший на 9 років.

Тоді мені було лише 22 роки, я закінчувала інститут і думала, де працюватиму після навчання. Олександру ж стукнуло 31, він працював на керівній посаді на торговому підприємстві. Чи варто говорити, як він відрізнявся від моїх однолітків, які заробляли копійки?

Спочатку все було як у казці, а потім свекруха попередила мене про те, що у Сашка дуже складний характер. Але я не помічала тривожних дзвіночків на початку стосунків, але вони були вже тоді. Сашко дуже ревнивий, тому мені довелося обірвати контакти з усіма моїми друзями чоловічої статі. Але я вирішила, що це нормально і зовсім не мучилася.

Після весілля я переїхала до Саші на його квартиру. Шикарне житло, чотири кімнати, просторе та дуже сучасне. Я відчувала кохання чоловіка, його захист. Знала, що він ніколи не дасть мене образити. Поруч із ним я почувала себе у повній безпеці. Про таких чоловіків кажуть: «З ним, як за кам’яною стіною». Тільки у мене цей вислів втілився в буквальному значенні.

Сашко заборонив мені спілкуватися із подругами. Він аргументував це тим, що я тепер заміжня жінка і мій час цілком належить йому. Тому навіть коли він на роботі, я маю сидіти вдома: прибирати, готувати вечерю до її приходу.

Якось я вийшла прогулятися до парку. Але Сашко ніби відчував, що я не під замком. Дзвонив і питав, де я і коли буду вдома. У парку я зустріла свою знайому з коляскою. Виявляється, вона теж вийшла заміж і навіть встигла народити прекрасного синочка.

Вона, не поспішаючи, йшла, насолоджуючись прогулянкою. А я бігла додому, як злочинниця. Знаєте, тоді я позаздрила своїй знайомій. Так, у неї багато клопоту з немовлям, але вона набагато щасливіша, ніж я. І, напевно, не думає, що у неї зіпсоване життя.

Так і тривало моє життя під замком. Поки що не сталася одна непередбачена ситуація. Мама зателефонувала мені і сказала, що батько потрапив до лікарні і терміново потрібна моя допомога. Я зателефонувала Саші і сказала, що відвідаю батька. Але ж чоловік заборонив мені це робити! Він сказав, що для цього є моя мати, а я нікуди не поїду.

Я не сміла не послухатися чоловіка. Після цієї ситуації він прийшов додому та забрав у мене ключі від квартири. Тепер він закривав мене вдома, коли йшов на роботу, і відчиняв двері, тільки коли приходив. На мої протести Сашко заявляв, що я сама змусила його так вчинити. Адже мені завжди хотілося гуляти, казав, що маю вітер у голові.

Нещодавно був день народження свекрухи. Після того як пішли гості, вона залишилася зі мною віч-на-віч і поцікавилася, чи все в нас гаразд. Свекруха насторожила, що я виглядаю втомленою та нещасною.

Від мене колишньої, веселої та життєрадісної дівчини, залишилася тільки млява тінь. Я не могла сказати матері чоловіка правду, адже вона мене попереджала про непростий характер сина!

Я зовсім не знаю, як мені вчинити. Боюся, що пропаду без чоловіка. Але й залишатися під замком все своє життя у мене не вистачить сили.

Джерело