У шлюбі я була два роки, проте була одна річ, яка мене дуже р0зчаровувала – «наша спальня». У нас довго не було 1нтимних стосунків, а якщо й були, то вони були ніякими. Хоча як людина він мені подобався, у нього було багато чеснот, я любила його слухати, у нас були спільні погляди на майбутнє, але для життя мені цього не вистачало.

Недавно я зустріла іншого. Поруч з ним я відчувала себе щасливою, він турбувався про мене, завжди робив мені компліменти. Сам він був симпатичним. Я вирішила, що не хочу зраджувати чоловікові, тому прийняла рішення розлучитися. Після цього на мене очікував переїзд до коханого, а там і нові несподіванки…

Почалось все з того, що я дізналась, що він досі підтримує зв’язок зі своєю колишньою. Ми почали все частіше сваритися, докоряти один одному, були незадоволені нашими стосунками. Він все частіше забороняв мені бачитися з подругами, одягати відкритий одяг, почав бути агресивним. І я все це пробачала йому, доки в один момент мене не осяяло, що краще б я продовжувала стосунки з колишнім. Він чудовий чоловік, проте мені не вистачило розуму, щоб вчасно це зрозуміти та цінувати його.

Колишній вже знайшов нову дівчину і планує з нею одружуватися, а я щодня дивлюсь на наші спільні фотографії та шкодую про вчинок.

З новим коханцем ми розійшлися, довго мучили один одного, а потім зрозуміли, що не хочемо цього.
Зараз я в розпачі, не знаю, як жити далі та повернути колишнє життя…

Джерело