Розповім одну реальну історію з життя, так би мовити, з іншого боку барикад. Історія правдива, сталася із подругою моєї мами.

Вони з чоловіком дуже хотіли дитину. І якщо вона просто дуже хотіла, то це в її чоловіка це вже на межі психозу було. 7 років у шлюбі, а дитини ще немає. Хто винен? Звичайно, вона.

Про жодні аналізи тоді не йшлося. Далеке селище з одним лікарем років 40. А вона ще й красуня, яких мало. А відповідно, на глибоке переконання свекрухи, нагулялася в юності, от і не може тепер завагітніти. А у сина безпліддя бути не може, на тій підставі, що він не є імпотентом!

Загалом так затюкали її з цією дитиною, що вона майже кожен день у сльозах. Чоловік їде у відрядження, і вона, назвемо це так, «відповідає на залицяння начальника». Ну і повідомляє здивованого чоловіка про свою вагітність.

Всі щасливі, все чудово. Начальнику вона нічого не каже, бо він їй сам по собі не потрібен. Народжує та повертається з пологового будинку з дитиною, коли чоловік у відрядженні.

Чоловік приїжджає щасливий додому, вона на кухні, він до дитини в дитячу та тиша. Пів години тиша. А треба уточнити одну деталь: вони обидва українці, а біологічний тато – якут.

За пів години чоловік виходить із дитячої, наливає чарку, мовчки випиває. І все. Жодних з’ясувань, жодних розмов, жодного докору за все життя.

Жодних коментарів не дозволив ні свекрусі, ні родичам. Звільнився з роботи і перевіз дружину з донькою. Було складно, адже вдома була чудова заробітня плата, родичі які з дитиною допоможуть. Але вони впоралися. Відкрили свою справу, заробляти почали більше ніж до цього.

Прожили щасливо. Дівчинка купалася в коханні, любила «батька», рідніше мало зустрінеш людей. І навіть вже ставши дорослою, і все розуміючи (оскільки якутки в ній виявилося більше, ніж українки), жодного разу не запитала про біологічного тата. І стосунки з ним у доньки були ближчі, ніж з рідною матір’ю.

Привіт, шановні читачі. Я перебуваю на пенсії. Вирішила поділитися своїм “наболілим”. Є у мене дочка і два сини. Старший син і дочка вже обзавелися своїми сім’ями, молодшому 17 років. Якщо

Я одружена вже 3 роки. З чоловіком з першого погляду було велике кохання, закохалася відразу ж, хоч і не дівчинка вже. Все починалося як у всіх – цукерково-букетний період, подарунки,

Багато років тому ще в школі я закохалася в одного хлопця. Але ніхто про це не знав, настільки дорогі мені були почуття які він у мене викликав. Я відсторонилася від