Прокинулася я зранку і почала готувати Святу вечерю. Мені 65 років, я живу в селі у власному будинку. У мене двоє дорослих доньок, мешкають вони в одному селі разом зі мною, у них по двоє дітей, внуки теж вже дорослі.

І старша, і молодша доньки в свій час дуже вдало вийшли заміж. Зяті мені дісталися хороші, працьовиті, обидва їздять за кордон, добре заробляють, мої доньки ні в чому не мають потреби, вони всім забезпечені.

В обох дочок дім – повна чаша. Ми з чоловіком мали дві земельні ділянки в гарних місцях, і подарували їх донькам, а вони там побудували будинки – в два поверхи, найкращі в селі.

Радію я за щастя своїх дітей, от тільки лише про мене вони чомусь забули. З самого початку якось так повелося, що на Святий Вечір дочки йшли до своїх свекрух, так захотіли їхні чоловіки.

А я не мала нічого проти, ми з чоловіком самі собі святкували, ще мама моя була, то ж нам сумувати не доводилося. Діти збиралися в мене на наступний день, приходили внуки колядувати, так ми і жили.

Але зараз все змінилося, мами давно немає, вже років 13, а три роки тому і чоловіка мого не стало. Відтоді для мене свята стали дуже сумними. Я і далі, як годиться, готую Святу вечерю з 12-ти страв, накриваю стіл, але сідаю за нього одна. А дочки роблять вигляд, що не помічають цього.

Невже вони не розуміють, що мені самотньо, їх двоє, могла б одна запросити мене на перший Святвечір, а інша – на другий. Це ж родинне свято, чому я, виростивши двох дітей, маю святкувати його одна?

У дочок теж є діти, який приклад вони їм показують, що літню маму можна залишити просто так? Вони не бояться, що потім їхні діти зроблять з ними так само?

Мені прикро, я почуваюся нікому не потрібною. Зателефонувала я старшій доньці, вона каже, що не має часу говорити, щось там готує, щоб з пустими руками не йти до свекрухи. А молодша донька з чоловіком і дітьми полетіла за кордон.

Не знаю, чим я заслужила таке ставлення дітей до мене. Я завжди намагалася бути для них доброю матір’ю, от тільки після того, як вони вийшли заміж, вони дуже змінилися.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Джерело