Ми з чоловіком за характером обидва лідери і на цьому грунті часто виникають сварки, іноді не розмовляємо кілька днів, чекаємо, хто поступиться першим.

Я не можу довго сердитися, але розумію, що якщо поступлюся хоч раз чоловікові, то далі все так і буде.

Ми любимо один одного, у нас на багато речей погляди збігаються, але чоловік хоче все сам вирішувати, вважає, що тільки так правильно, як він сказав.

Ми з ним знайомі три роки, я й раніше помічала за ним таку поведінку, але тоді ми ще не були сім’єю і він усе робив, щоб мені було з ним добре, а тепер вирішив, що він голова сім’ї, і я маю у всьому його слухатися.

Найприкріше, що його підтримує моя мама, каже, що я неправа, що дружина має поступатися чоловікові, щоб у сім’ї був спокій.

Вона прожила одна, тато пішов із сім’ї, коли мені було 10 років, тому вона й хоче, щоб я не залишилася сама.

Після чергової сварки, яка почалася через дрібниці, чоловік сказав, що він більше не може так жити та спілкуватися, запропонував пожити якийсь час окремо, щоб переосмислити свою поведінку та зрозуміти, чи можемо ми бути разом, вирішити проблему поки немає дітей.

Я шокована, це так несподівано. Навіщо перевіряти стосунки, якщо ми знаємо, що любимо одне одного?

Я впевнена, що в нього нікого немає, крім мене, він хоче показати, що буде так, як він сказав. Боюся, що окреме проживання зруйнує нашу сім’ю, лише додасть образ та проблем.

Я не знаю, що йому відповісти, якщо погоджуся, можу його втратити чоловіка, якщо не погоджуся, доведеться постійно поступатися і визнати його перевагу. Допоможіть порадою, може у когось була така ситуація.