Моя свекруха дорікає мені тим, що я п0гано ставлюся до сина свого чоловіка від першого шлюбу. Це неправда. Я ставлюся до нього нормально, однак у душі я до нього байдужа, а інколи він взагалі мене бісuть.

Я не маю бажання мешкати з цією дитиною під одним дахом, а тим паче виховувати його. Чоловік реагує на це нормально, а ось свекруха не може цього збагнути.

Найгірше те, що у хлопчика немає мами – вона померла декілька років тому від хвороби. І тепер усі вимагають, щоб я замінила її Кирилові.

Я у шлюбі з Дмитром уже три роки. Теж була заміжньою, тільки немає дітей у мене. Коли ми почали жити з моїм теперішнім чоловіком, він розповів мені про свого сина. Я сказала зразу, що не збираюся жити з дитиною. Я не проти, щоб вони бачилася, але не в моєму будинку!

Дмитро погоджується зі мною, але Галина Григорівна, мама Дмитра, заспокоїтися не може.

– Жінка повинні любити діток. На те їм і дається материнство. І немає різниці рідні вони або чужі! – запевняє вона мене.

Я ж вважаю, що сама маю право вирішувати, кого мені любити.

Мама чоловіка мене вже «запиляла». Вона постійно мені цим дорікає. Я майже з нею не спілкуюся, не їду до неї. Та вона намагається дістати мене по телефону.

Цікаво, що мій чоловік теж, я б сказала, не дуже любить свого сина. Одним словом, тісного зв’язку у них немає. Тоді, як колишня дружина ще була жива, він просто сплачував аліменти та інколи зустрічався з хлопчиком. Це влаштовувало усіх. А потім трапилося таке горе.

Спочатку Кирило жив у бабусі. Та коли їх відвідала служба опіки, то вони наголосили, що дитина повинна бути з батьком. Я не бажаю брати на себе відповідальність за чужого сина. Я хочу свою дитину!

Мені здається, що я роблю все правильно. Чому я повинна жертвувати собою заради когось? Це ж моє життя і правила мої.

Проте свекруха хоче інакше влаштувати наше життя. Вона намагається втрутитися в наші стосунки та нашу сім’ю. Постійно стверджує, що дитина повинна жити з татом і мамою. Набридла вже своїми настановами!

В мене однокімнатна квартира. Місця для ще одної дитини тут нема. Галина Григорівна запевняє, що нам потрібно взяти квартиру в іпотеку. Я відмовляюся від її ідеї.

Хіба свекруха не може зрозуміти, що своїм втручанням псує наші стосунки? Невже вона хоче, щоб мій терпець увірвався? Тоді і син, і онук переїдуть жити до неї!

Галина Григорівна упевнена: якщо Кирило буде жити у нас, я його обов’язково полюблю. Мені жаль цю дитину, але у мене є особистий простір і свої думки щодо цього. Я буду до останнього захищати свої інтереси. Інакше доведеться пожертвувати сім’єю та розлучитися з Дмитром.

Джерело