Я переконалася, що колишніх дружин не буває. Мій чоловік розлучився зі своєю дружиною десять років тому, а за п’ять років зустрів мене. Були в нього романи, але одружився зі мною.

З колишньою дружиною у них спільна дитина, якою вона й намагається маніпулювати. Дзвонить майже кожен день.

То проблеми у школі у доньки, то нудьгує вона, то гроші потрібні. Жінка ніде не працює, у декретній відпустці з третьою дитиною. Але особисте життя в неї так і не склалося, воно одне. Другу дитину народила від співмешканця, а третю взагалі невідомо від кого.

Я не боюся, що чоловік поїде до неї. Якщо не повернувся одразу після їхнього розлучення, коли була лише своя дитина, то двоє чужих його точно зупинять.

Але я вже не можу терпіти її присутність у нашому житті. Просила чоловіка, щоб спілкувався тільки з донькою, не передавав гроші колишній дружині, бо вона тримає на них ще й чужих дітей.

Достатньо того, що він платить аліменти (майже 8 тисяч) та одягає дочку. На день народження дарує дорогі подарунки. Купив на Новий рік смартфон, а влітку – ноутбук.

До вірусу один раз брали дівчинку із собою на море. Відпустку вона нам перевела, але я змирилася, адже не щороку це відбувається.

Виходить, що колишня дружина випрошує гроші для себе? Але мене це не влаштовує. А ще я думаю, що вона це робить спеціально, щоб у нас із чоловіком були сварки.

Вона розуміє, що він не повернеться до неї, але їй хочеться, щоб і в нього не склалося сімейне життя.

Після великого скандалу я сказала, що якщо він не припинить спілкуватися з нею, я зберу речі і поїду до своєї квартири. Тепер йому щодня дзвонить дочка і завжди вечорами, коли ми обидва вдома.

Це заважає нашому спілкуванню. Я розумію, що її налаштовує мати, але ж чоловік може обмежити контакти? Сказати дочці (їй вже 14 років), щоб вона дзвонила раз на тиждень та вдень, коли він на роботі.

Через таке тісне спілкування з колишньою сім’єю, я не наважуюсь народжувати спільну дитину. Так йому й сказала.