Мама не раз говорила Мар’яні, щоб вона їхала з села і влаштовувала своє життя. Але донька постійно заспокоювала її, що все добре, і нічого змінювати вона не планує.

– Донечко, – казала мама, – їдь в місто, роби кар’єру, виходь заміж, а я тут якось дам собі раду. Ну не можна ж так.

Валентина, мама Мар’яни, злягла ще 10 років тому, донька якраз університет закінчила, їй пророкували велике майбутнє, навіть кликали на стажування за кордон, але дівчина не могла залишити маму без підтримки, тому відмовилася від усього, повернулася в село, влаштувалася в школу вчителькою математики.

На мамину пенсію і зарплату Мар’яни можна було прожити. Дівчина возила маму до найкращих фахівців, але, на жаль, позитивних змін не було. Якось до них додому прийшла сусідка і порадила Мар’яні найняти мамі доглядальницю, мовляв, за кордоном всі так роблять. А свої молоді роки не губити, бо молодість пройде, навіть оком не моргнеш.

– Залишишся ти, Мар’яно, сама, прикро буде, коли зрозумієш, що твої кращі роки вже позаду, – повчала сусідка.

Та дівчина твердо стояла на своєму – маму вона не залишить. Вона добре пам’ятає, як тато від них пішов, а мама з усіх сил намагалася дати їй все що треба. Їй тоді теж було важко, підтримки ніякої не було, але ж мама не здалася. І Мар’яна тепер не збирається здаватися, вона впевнена, що Бог їм допоможе.

Якось на зимових канікулах Мар’яна поверталася зі школи і побачила красиву, нову і напевно дуже дорогу автівку біля воріт своєї сусідки. Вона відразу здогадалася, що це, напевно, до мами на свята приїхав її син. Сусідка ним дуже пишалася, Олександрові було років під сорок, у нього вдало склалася кар’єра лікаря в Австрії, є чудова сім’я.

Дівчина проходила повз машину, уважно її розглядаючи, аж раптом дверцята відчинилися і чоловік посміхнувшись, привітався:

– Христос Народився!

Від здивування Мар’яна так розгубилася, що й не відразу відповіла:

– Славімо Христа!

Чоловік розсміявся, запитав, чи пам’ятає його сусідка, адже між ними років 10 різниці і коли він їхав з села, Мар’яна ще була школяркою. А зараз перед ним стояла дуже красива дівчина.

Після тієї розмови Мар’яна не переставала думати про Олександра. Але вона забороняла собі це робити, адже знала, що чоловік одружений, має дітей. Тільки серцю не накажеш.

Ввечері сусідка зателефонувала і покликала Мар’яну до себе в гості. Дівчина запитала Олександра, чому той приїхав сам, без дружини і дітей, чим дуже здивувала чоловіка.

Виявилося, Олександр досі неодружений, а мама придумала цю історію, бо їй перед людьми було соромно, що синові 40 років, а він досі холостякує.

Ця історія мала дуже гарне закінчення – Олександр пообіцяв Мар’яні, що спробує допомогти її мамі, бо саме ця проблема і є його профілем. Оплатив їм поїздку в Австрію, зробив для мами все, що міг. Тепер його теща почувається значно краще.

А Мар’яна залишилася в Австрії з Олександром як його законна дружина. Правду кажуть, що свою долю і конем не об’їдеш.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Джерело