Я б уже й згодна переїхати в гуртожиток до подруг, але на зло невістці залишаюся поки що в них
Мій старший брат одружений, живе в місті, має свій будинок. Після закінчення школи я приїхала до нього, щоб вступити до університету, природно, оселилася у них на час іспитів, щоб не винаймати квартиру.
З дружиною брата у нас стосунки були завжди натягнуті, батькам вона відразу не сподобалася, дуже нетовариська і зарозуміла, а тепер я переконалася, що вона ще й господарка погана.
У будинку завжди безлад, готувати вона не вміє, та й не хоче. Весь час ниє, що вона погано почувається, що їй важко, що потрібна хатня робітниця, як у пристойних будинках, розподілила роботу, щоб я все прибирала і готувала, каже, що я живу на всьому готовому, тому маю відпрацьовувати.
Але брат хоч і заробляє добре, але поки що виплачує кредит за будинок, утримує всю сім’ю, допомагаючи батькам, і оплачує моє навчання і не може дозволити собі оплачувати ще й послуги домробітниці.
Та й навіщо вона потрібна, а в будинку не багатодітна сім’я живе, що потрібна допомога. Ось це якраз і бісить невістку найбільше, особливо після того, як я не переїхала до гуртожитку, а залишилася жити у них.
Останнім часом стосунки настільки натягнуті, що ми просто терпіти не можемо одне одного.
Брат поки ні про що не здогадуються, тому що невістка при ньому поводиться дуже ввічливо зі мною, а от я так не можу, я не вмію вдавати, і брат іноді робить мені зауваження.
Дітей у них немає, хоча одружені вже шість років, невістка не хоче. Знаючи, як брат мріє про дитину, не можу зрозуміти, чому вона йде у неї на поводу, якщо навколо так багато нормальних гарних дівчат, які хочуть і дітей, і нормальну сім’ю.
Наших батьків теж засмучує відсутність онуків, адже брат і житло має, і роботу, і дружину.
Мама завжди каже, що це у них не справжня сім’я, якщо немає дітей, і вже не раз натякала братові, щоб розлучився та знайшов собі іншу дружину.
Але він дуже ображається, коли батьки заводять про це розмову. Він дуже любить дружину, все робить для неї, але вона цього не цінує.
Не розумію, що він у ній знайшов, вона не красуня, та ще й з таким характером! Я б уже й згодна переїхати в гуртожиток до подруг, але на зло невістці залишаюся поки що в них, не хочу робити так, як вона хоче, не дочекається!