Щось у житті пішло не так. Такі думки приходили мені в голову після нашого одруження з Олею. Коли ми зустрічалися – її сім’я здавалася мені ідеальною: усміхнені, приязні, завжди на позитиві. Та моя думка кардинально змінилася після того, як її мама приїхала до нас погостювати на пару тижнів, бо вдома затіяла ремонт. Щоб не жити у пилюці, ми з дружиною ввічливо запропонували поселитися у нас.

Я цілий день на роботі, тому із тещею часто не зустрічалися. Минав час, а моя друга мама і не згадує про переїзд назад у свою квартиру. Якось я вирішив запитати Олі як справи з ремонтами, може потрібно щось допомогти: пересунути, віднести. Вона сказала, що не знає завтра запитає мами та мені розповість.

Так минуло ще кілька днів і Оля почала розмову про те, що мама хоче нам допомогти з придбанням нового і більшого житла. Тому вирішила свою квартиру здавати орендарям, а жити разом із нами. Я не став заперечувати, адже вона мені не заважає, та й не так часто ми бачимося.

Одного вечора, коли я повернувся додому моя дружина витирала сльози, я поцікавився що трапилося, але вона не стала розповідати деталі, лише пробурмотіла, що посварилася із мамою. Та деталей сварки не знаю. Я не став втручатися, вирішив, що вони самі зможуть з’ясувати свої стосунки, адже вони рідні люди.

Напруженість стосунків між мамою та дочкою відчувалася у всьому: розмові, готуванні їжі. Тут Оля насмілилась і розповіла мені про суть їхнього конфлікту. З’ясувалося, що моя теща й справді здає квартиру, але за гроші з оренди витрачає на якусь благодійність. Не купує: ні харчі, ні промислові товари, не оплачує комунальні послуги.

Оля почала з’ясовувати, що то за благодійна організація, чим займається, кому допомагає. Та нічого втішного не знайшла. Історія цієї структури дуже неоднозначна – це якась сучасна піраміда, де тебе заохочують вкладати власні кошти та обіцяють золоті гори та чим довше твої кошти будуть знаходитись на їх рахунках, тим більшу відсоткову ставку отримає клієнт. Моя дружина дуже переживає за свою матір, адже вона все життя економила, жила на заробітну плату бухгалтера на підприємстві. А зараз зв’язалася з якимось аферистами, ще не вистачало того, щоб на старості в неї забрали квартиру.

Я не став встрявати у конфлікт між рідними та мовчав до останнього, та коли Оля розповіла, що мама взяла з її гаманця тисячу гривень. Змовчати я не міг. Можливо я грубо і різко висловився, та моєму терпінню прийшов кінець.

Моя теща живе повністю моїм коштом, ні, мені не шкода їй шматка хліба. Та справа принципу, вона ж переїжджала до нас з умовою того, що хоче допомогти із покупкою квартири. А все склалося по-іншому. Ні допомоги від неї, ні підтримки. Вдома лише сварки та скандали та сльози моєї дружини.

Не хочу я ні її допомоги, ні грошей, лише хай лише нас у спокої. Я сказав, щоб до кінця тижня вона зібралась і переїхала з моєї квартири.

Вона образилась, зібрала свої речі та того ж дня повернулася у свою квартиру. Напевне – це було грубо, та іншого виходу із цієї ситуації я не бачив.

Джерело