Я була з тих дівчат, які завжди знайдуть, за що себе кpuтикувати, тому і красивою я не могла себе назвати, проте я вважала себе розумною, багато читала, цікавилась наукою, добре вчилась, грала на музичних інструментах. За мною бігало багато красивих хлопців, але я щиро не розуміла, чому вони обрали мене, коли поруч скільки красивих дівчат.

Ближче до 9 класу я закохалась у свого однокласника. По класиці, він був неслухняним трієчником, на якого заглядалися усі дівчата. Сама я не хотіла зізнаватися у своїй симпатії, тому просто інколи кидала на нього закохані погляди та нічого більше.

В 10-11 класі він почав зустрічатися з іншими дівчатами, а я все ніяк не могла перемикнутися на когось іншого, для мене існував лише Назар. Після навчання він відправився до армії, а я провчилась 2 роки й пішла на заочне, а сама почала працювати у школі, бібліотекарем. Так склалось життя, що я була у постійних турботах і не думала про кохання.

Доки не повернувся у рідне місто Назар. Він почав кликати мене на побачення і згодом ми офіційно зізналися всім, що ми пара. Це були прекрасні роки моєї юності!

Моє перше шкільне кохання… Таке особливе та незабутнє! От лише доки його батьки говорили про наше майбутнє весілля, Назар відверто мені зізнався, що не хоче зі мною одружуватися, а хоче собі багату наречену!

Я тоді не до кінця зрозуміла його, але відповідь дала чітку та лаконічну: «Гаразд, одружуйся з багатою і будь щасливим!». На цьому я обірвала з ним всі зв’язки.

Через кілька років він таки дійсно знайшов собі багату наречену, але прожити з нею зміг лише пів року. Говорили, що вона до нього ставилась, як до раба, от він і почав до чарки прикладатися. А одного дня навідався до мене на роботу, просив пробачення на колінах, божився, що все виправить. Але вже було пізно.

Інколи наше перше кохання таке сильне, що ми не бачимо того, що прямо перед нашими очима. Ми наскільки кохаємо, що готові закривати очі на все. А коли нам роблять боляче, ми вважаємо, що більше ніколи не зможемо полюбити. Та це все з часом проходить. От і у мене минуло. В один момент я просто зрозуміла, що ми двоє ще були дурними дітьми.

Джерело