Багато років працюю на залізниці машиністом пасажирських потягів. Але такого ще не було. Минулого тижня сиджу в кабіні, сумую. До відправлення з початкової станції – лічені хвилини. І тут – стукіт прямо у кабіну. Відкриваю кватирку
Багато років працюю на залізниці машиністом пасажирських потягів. Але такого ще не було. Минулого тижня сиджу в кабіні, сумую. До відправлення з початкової станції – лічені хвилини. Бабусі й тітоньки-торговщиці вантажать візки в електропоїзд, роботяги вибирають вільні вагони – звичайна картина.
І тут – стукіт прямо у кабіну. Відкриваю кватирку – стоїть дівчина з валізою на коліщатках. Добре одягнена, доглянута. У руках квиток, явно не заміський. Говорить:
– А Ви не підкажете, цей квиток на Ваш поїзд?
І простягає його мені.
Як я одразу і здогадався, квиток на пасажирський потяг, який стояв на іншій колії. У дорогий купейний вагон. Я сказав дівчині, куди їй іти, і посміхнувся.
Начебто звичайна електричка, дачники-торговці-робітники снують, а воно он як – купейний вагон люди шукають, та ще й напряму у машиніста інформацію беруть. Що ж, буває.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com