Нещодавно я закінчила педагогічний університет та влаштувалася на роботу до школи. Оскільки я молодий спеціаліст не маю педагогічного стажу та категорії, то і зарплатня у мене невисока. Чоловік теж працює на мінімалці. Молода сім’я жити з чогось потрібно, а де ж їх брати, ті гроші? Щоб трішки покращити фінансове становище родини я вирішила зайнятися репетиторством. Викладала я українську мову та літературу, тому була впевнена, що клієнти у мене знайдуться.

Дійсно, одразу після того, як я виклала оголошення про свої заняття, мені зателефонували дві матері та одна матуся. Оскільки я тільки починала займатися цією справою, то і платню брала невелику – 100 гривень. Мої клієнти погодилися на такі гроші й наступного ж дня я почала займатися з дітьми.

Ходили до мене учні різних класів, але я старалася набирати дітей старшого віку. Розумієте, вони вже свідоміші й точно розуміють для чого їм ці заняття. З молодшими складніше, бо їх потрібно заохочувати та зацікавлювати. Та відмовлятися від клієнтів я не могла, бо потрібні гроші. От і брала до себе усіх охочих. Загалом діти приходили здібні та толкові, але все ж був один випадок про який і згадувати не хочеться.

Телефонує мені один батько із нашої школи та просить взяти на заняття його сина. Хлопчик навчається у 5 класі, йому 11 років. Мені не дуже хотілося записувати школяра у свою групу, бо я розуміла, що хлопець навчатися не хоче, його змушують батьки. Батько запропонував вищу ціну, тому я погодилася. Намучилася я з ним достатньо. Жодного інтересу до предмета хлопець не проявляв. Я робила різні цікаві завдання, щоб пробудити у ньому інтерес, але все марно.

Коли я спробувала пояснити батьку, що син навчатися не хоче, він навіть слухати не захотів. Сказав, що від репетиторства відмовлятися не буде. Тож ми продовжували працювати. Наприкінці семестру на хлопця чекав контрольний диктант. Декілька занять я виділила на роботу зі словниковими словами та різними видами речень. Чесно кажучи, результату нуль. Я не надто переймалася цим хлопцем, бо заздалегідь попередила батьків.

Як і прогнозувалося хлопець диктант завалив. Телефонує мені розлючений тато та вимагає повернути усі гроші за заняття: «За що ми вам платили такі скажені гроші? Що ж ви за вчитель такий, якщо не зуміли його підготувати! Я вимагаю від вас свої кошти назад!» Я вступати у конфлікт не стала, але спокійно пояснила, що нічого повертати не збираюся. А про те, що хлопець не тягне предмет я їх попереджала.

Після цієї ситуації з хлопцем працювати я перестала. Гроші не повернула, адже я їх чесно заробила.

Джерело