Олена підійшла до дзеркала: ,,Начебто все добре, навіть дуже приваблива і господиня хороша, а це за сьогоднішнім часом багато чого варте! Ось що йому ще треба?”

Із Віктором вони жили разом уже 2 роки. Як би час уже й пропозицію зробити. Але він чомусь заміж її кликати не поспішав. Спочатку не було де жити і яка тут сім’я? Потім з роботою були деякі проблеми.

Але зараз все нормально. Однокімнатна квартира залишилася від бабусі (та давно переписала її на внучку, ще коли Олена у школі вчилася). І роботу Віктор знайшов добре оплачувану. Як то все налагодилося само собою.

І ось сьогодні 2 роки, як вони разом! Вирішили посидіти і відзначити вдома! “Є що обговорити!” – загадково сказав “майбутній” чоловік.

Олена вирішила блиснути майстерністю кулінара і приготувала вечерю так, що позаздрив би будь-який ресторан. Не забула про себе.

Такий момент раз у житті буває! А в тому, що сьогодні їй зроблять пропозицію, вона не сумнівалася. До вечора все було готове і вона в нетерпінні ходила сюди-туди по квартирі.

Близько 8-ми приїхав Вітя (щоправда без квітів). Ну та що з нього взяти він завжди був не особливо романтичним.

,,Оленко, ми з тобою разом вже не перший рік!” – почав він. «І ти знаєш, що я тебе ніколи не підведу і думаю ти довіряєш мені?». Олена у відповідь кивнула.

,,Але не ходитиму навколо та навколо. Коротко: потрібна чимала сума грошей, щоб інвестувати в один перспективний проект, там безпрограшний варіант” – палко заговорив він.

,,А кредит дають під заставу, наприклад квартири, а квартира якраз на тебе! А потім ми взагалі можемо жити на одні відсотки! Розумієш?” Сказати про крижаний душ і те не відобразило б усієї картини її стану. Тут напевно підійшло б слово розчарування. Олені недоречно згадалося, як він наполегливо цікавився на неї чи оформлені папери. І заспокоївся, тільки коли побачив їх.

Коли Віктор зрозумів, що нічого не доб’ється, то почалася інша розмова: ,,Та що ти вчепилася щось у цю квартиру? Так і будеш у ній сама сидіти! Ти що думаєш, що я хочу з ранку до вечора працювати – так і життя все пройде. Будинок-робота-дружина. Та й яка з тебе дружина з тобою ж і поговорити те нема про що: тільки якщо про вареники твої”.

Пішов-грюкнув дверима! Перший місяць їй було дуже важко без нього і вона навіть вирішила йому зателефонувати. ,,Ну що надумала все-таки?” Віктор явно був радий її чути.

У відповідь вона мовчки поклала трубку, зрозумівши, що на цьому напевно можна ставити жирну крапку. І тільки набагато пізніше до неї дійде що як їй все-таки пощастило, що ця людина не стала її супутником життя.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Джерело