Ми із чоловіком разом 5 років. До того як у нас з’явилася дитина, ми жили на широку ногу. Чоловік непогано заробляв, плюс моя зарплата. Ми майже ніколи не їли вдома. Вдень у кафешках, увечері у ресторані. У вихідні: розваги, кіно, клуб, концерт. Я завжди могла дозволити купити собі новий одяг, добрий телефон, косметику. Все закінчилось, коли з’явилися діти

Коли з’явилися діти, я пішла в декрет, плюс витрат побільшало. Памперси, пюрешки, гарний одяг, ліки, приватні клініки. Я не працюю, а витрати зросли. Та ще й квартиру взяли більше, коли сім’я збільшилася.

Звичайно, жити також безтурботно вже не виходило. Плюс часу ходити кав’ярнями не було. Але чоловік не хотів міняти свій звичний спосіб життя.
Він старався для дітей, ніколи не відмовляв купувати їм те, що я просила. Але продовжував ходити барами та ресторанами. Він говорив, що дуже втомлюється і йому треба якось відпочити.

Він почав випивати. Дуже багато грошей почало йти на кафе. За вечір він міг залишити там від 1 до 3 тисяч. Свекруха намагалася його напоумити, але він нікого не слухав. Згодом підключилися мої батьки. Вони нам теж добре допомагали, тато подарував нову машину. Онукам завжди купували наймодніші іграшки.

Мама, бачачи, як я переживаю щовечора, коли чоловік сидить у барі, не витримала і сказала, що так жити не можна. Вона сказала: годі мучитися, розлучайся.

Якщо людина не хоче змінюватись, то і не треба змушувати. А якщо залишишся, то й живіть, як хочете, ми не допомагатимемо.

Батьки не розуміли, чому вони повинні допомагати, коли чоловік витрачає майже всі гроші на розваги. Я їх розуміла, але я мала зробити важкий вибір.

Терпець урвався, і я пішла. Розмови з чоловіком не привели ні до чого доброго. На кілька днів він виправлявся, нікуди не ходив, проводив час із сім’єю, а за тиждень усе повторювалося знову.

В один із таких днів я психанула, забрала дітей, зібрала речі та поїхала до батьків. Давши йому подумати, що для нього важливіше. Згодом чоловік приїхав, сказав, що вибрав сім’ю, і свої гулянки він припиняє.

Пройшло вже достатньо часу. На щастя, зараз все гаразд. Зрозуміла, що іноді тільки такі радикальні заходи можуть виправити ситуацію, а просто розмови не завжди ефективні.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Джерело