Наталя не зі слів знала як важко заробляються гроші. Одразу після закінчення школи дівчина поставила собі за мету купити власну квартиру. Батьки її жили бідно, мали молодшого сина, якого теж потрібно вивчити. Тому розраховувати на їхню підтримку вона не могла. Та й не хотіла. Не мала ж дитина, руки ноги має – заробить.

Працювала Наталя перекладачем у фірмі. Завжди брала багато замовлень й працювала понаднормово. Після основної роботи займалася репетиторством з учнями випускних класів, а по ночах працювала перекладачем книг на дистанційній роботі. Спала вона по 4-5 годин на день. Харчувалася лише дешевими продуктами, купленими по акційних цінах. Тож раціон дівчини в основному складався з вівсянки й гороху. Звичайно це позначалося на здоров’ї дівчини. Темні кола та втомлений погляд надовго застигли на обличчі Нати.

На роботі теж було не легше. З завданнями працівниця справлялася без проблем. Загальна атмосфера напружувала. Колеги по роботі насміхалися із зовнішнього вигляду Наталі. Дівчина мала на переміну два костюми. У своїй зимній куртці ходила уже четверту зиму, а взуття підклеювала двічі. Тоді як її колеги були ще тими модницями. Постійно вихвалялася одна перед іншою новими покупками та брендовими сумочками.

Попри усі негаразди та висміювання вона впевнено йшла до своєї мети. І от усі її старання були винагороджені. Наталя купила довгоочікувану квартиру. Тоді можна було вперше видихнути та почати жити. Дівчина відмовилася від додаткового заробітку й усю свою увагу зосередила на основній роботі. Купила новий модний одяг, записалася на косметичні процедури. Й вперше відчула себе вільною.

Відбулися зміни не тільки в зовнішності, а й в особистому житті дівчини. Під час прогулянки у парку вона зустріла Івана. Хлопець їй сподобався й того ж вечора пара була на побаченні. Декілька місяців вони зустрічалися й от на річницю їхнього знайомства хлопець зробив дівчині пропозицію. Наталя почувала себе найщасливішою у світі, тільки не довго тривало її жіноче щастя.

Іван попередив, що хоче почувати себе у їхньому домі господарем. Не хочеться бути у квартирі на пташиних правах. Наречена не могла зрозуміти до чого хилить її майбутній чоловік, тому запитала прямо:

-Іване, скажи прямо чого ти хочеш?

-Невже не зрозуміло? Перепиши на мене частину квартири, тоді й одружимося! – як на відріз сказав Іван.

-Так навіщо ти так? Щоб бути гарним господарем не обов’язково офіційно володіти квартирою.

-Для тебе не обов’язково, але для мене це важливо. Чи може ти мене не кохаєш?

Наталя зрозуміла, що її кохання виявилося примарою. Іван її не кохав, а лише хотів використати у своїх корисних цілях. Весілля так і не було, бо дівчина відмовилася виходити заміж за такого вигідного чоловіка.

Джерело