На початку весілля я світилася від щастя. У мене найкращий чоловік у світі, чого ще бажати? Та після привітання, до мене підійшла свекруха, і на вушко сказала, що хоче дещо сказати тет-а-тет. Ми й відійшли до вікна.

Я коли заміж виходила за свого чоловіка, то думала, що буду найщасливішою жінкою. Орест мене так красиво доглядав, постійно дарував квіти, подарунки, намагався якось здивувати. Жодного разу на іншу дівчину не подивився. Ну, хіба не кожна жінка мріє про такого чоловіка? Ось і я так подумала. Тому, тільки Орест мені зробив пропозицію, я відразу погодилася, щоб не втратити найкращий варіант.

Так, Орест і справді виявився добрим чоловіком. Має вищу освіту, працював начальником, через роки роботи став директором. Грошей у хаті вистачає, хоч я теж все життя пропрацювала у лікарні. Бувало таке, що треба було виходити на добу.

І все б нічого, та є у Ореста одна, дуже делікатна звичка – їсти тільки свіжу їжу. Якщо їжа постояла в холодильнику пів доби, їсти її не буде. Мені спочатку весело все це було. Ну прикольно постійно щось нове готувати, чимось чоловіка дивувати. А потім я просто втомилася. На добу на роботу треба йти, їжу готувати, та побільше, чоловік поїсти любить.

Приходжу з доби, його перше запитання, коли їжа буде. Хоча він добре знає, що я добу на ногах. І його не хвилює це, йому їжу подавай. І що робити, підводилася я і готувала йому їжу. Нервувала, варила ці супи, смажила котлети, крутила голубці.

Через двадцять років такого життя мені настільки стало нудно від усього цього приготування і кухні, що коли в черговий раз він мене запитав, а що ти приготувала, я сказала, що подаю на розлучення. Втомилася я, настільки втомилася, що сил більше вже не було. Все, що я бачила у своєму житті – це робота та плита.

Толку мені від його великої зарплати та квітів на день народження. Я хотіла просто нормально жити. Щоб прийти з роботи, лягти спокійно відпочити, потім спокійно встати, якийсь телевізор навіть подивитися, зайнятися своїм хобі, а не стояти Оресту готувати їжу, бо йому так хочеться. Адже так його мати привчила.

Свекруха завжди вставала о четвертій ранку і готувала свіжу їжу своєму чоловікові та синові. І начхати, що працювала вона теж дуже важко, втомлювалася сильно. Нікого це не хвилювало.

На початку нашого з Орестом весілля я світилася від щастя, та після привітання до мене підійшла свекруха, і на вухо прощебетала, що хоче сказати мені два слова тет-а-тет.

– Ти маєш зробити все, лиш би мій синок був задоволений.

Я тоді до уваги її слова не взяла, а дарма.

Головне, щоб у парі обоє були задоволені, а не лише чоловік. Орест хоч і просив не подавати на розлучення, я все ж таки подала. Ось чекаю, коли настане моя свобода. Тим часом переїхала до своєї квартири і спокійно проводжу вечори після роботи та доби. Ніхто мені не ниє про їжу, їжу я замовляю, досить з мене плити.

Фото ілюстративне

Джерело