Мені 25 років. Я – товариська людина. У мене багато знайомих та приятелів, і з ними з усіма я в чудових стосунках. Ми зустрічаємось, спілкуємося, і в нас майже ніколи не виникає жодних серйозних розбіжностей, хіба що в яке кафе нам піти. Взагалі, конфліктів у мене в житті майже не було, але це донедавна.

Нещодавно я влаштувалась на роботу. Працюю черговим адміністратором, так сталося, що у моїй зміні працює єдиний співробітник – прибиральниця, з усіма іншими я зустрічаюся лише на перезмінці. Зі своєю прибиральницею я відразу ж потоваришувала, але з іншими співробітниками я ніяк не можу порозумітися. Я ніколи з ними не спілкувалася, не ходила на корпоративи та інші заходи. Ну не пішло у нас спілкування.

У всьому колективі я наймолодша, і в мене єдиною є закінчена вища освіта. Половина сидить тільки зі шкільними атестатами, деякі мають диплом технікуму. До того ж я в чудових стосунках з усіма іншими працівниками, які перебувають у нашій будівлі, але не працюють у нас на фірмі. Можливо, ці фактори впливають на ставлення до мене?

Загалом, з більшістю наших співробітників і прибиральниць у мене безперервні конфлікти. Сперечаємося ми з приводу і без, мене постійно лякають якимись посадовими змінами та можливим звільненням.

Звичайно, я не звертаю жодної уваги на це, але плітки навколо моєї «персони» вже починають набридати. То хтось скаже, що я переспала з одним із працівників, то починається обговорення мого особистого життя, то люди «пройдуться» по моїй зовнішності та манері одягатися та спілкуватися.

Працювати в таких умовах дуже важко, майже нестерпно, тим більше, що на інших місцях роботи у мене не було таких проблем. З усіма у мене завжди були рівні стосунки.

Зрозуміло, що хтось ставився до мене краще, хтось гірше, але ніхто відкрито не демонстрував своїх емоцій. А тут на мене щодня виливаються відра бруду та сиплються тисячі закидів.

Підкажіть, що робити? Може, змінити роботу та позбутися всіх «доброзичливців» одним махом?

Вечоріло, сім’я сіла до столу. Ольга насипала свіжозвареної картоплі, салату, котлетки поклала, діти швидко поїли і втекли грати в комп’ютерні ігри. Вони з чоловіком залишилися за столом. Десь об 11

Коли моє життя пішло шкереберть я відразу згадала ті поради, які колись давала мені моя бабуся. Перш за все вона завжди мені казала життєві поради і настанови, які мені здавалися

Ідеш від чоловіка, але тебе все одно мучить совість… Це тільки в однойменному кліпі все просто і легко: ну з’явився інший, ну сказала своєму чоловікові. Якщо не розуміє, то наочно